Вячеслав Шеремет: «Те, що у Хусті з’явився сучасний європейський стадіон, треба завдячувати Кащуку і Крульку»

Сьогодні рівно рік, як був урочисто відкритий стадіон «Карпати» – гордість та родзинка міста Хуст.  Про  те, наскільки важким був об’єкт для реконструкції, у чому його родзинка і чому так багато політики довкола його будівництва? – розповів у інтерв’ю Вячеслав Шеремет, гендиректор ТОВ «Міленіум спорт» – компанії,  завдяки якій  Хусті з’явився стадіон єврокласу.

Вячеславе Васильовичу, Ваша компанія проєктує, реконструює та будує спортивні арени не лише в Україні, а й за кордоном. Чим запам’ятався хустський стадіон «Карпати» і робота ТОВ «Міленіум спорт» у Хусті?
Вже 15 років ми проєктуємо, реконструюємо і будуємо різні спортивні комплекси  не лише в  Україні, а й за кордоном, зокрема, у Грузії і Казахстані. Маємо офіси у трьох країнах, а також потужності для реалізації кількох проєктів одночасно. Зараз , приміром, працюємо у Херсоні, Миколаєві, Сумах, Дніпрі, Харкові, а також у Грузії та Казахстані.
Серед останніх міжнародних проєктів, якими особливо гордимось,  – будівництво тренувальних та ігрових майданчиків у Грузії до  Чемпіонату світу серед юніорів  з регбі, а також  реконструкція головної спорт- арени  Казахстану «Астана Арена», яка пройшла найвищу сертифікацію і  дозволяє проводити  матчі Ліги Чемпіонів і Ліги Європи.
Щодо стадіону Карпати, то це окрема історія. Коли оголосили тендер на реконструкцію, ми подались на Прозоро. Але не сильно вірили у перемогу. Бо чули раніше  від колег, що в Закарпатті можуть перемагати лише компанії,  наближені до певних закарпатських політиків.
Вирішили ризикнути. І, чесно скажучи, були дуже  здивовані, коли нам сказали, що ми перемогли. Ми ніколи не працювали у Закарпатті. Наша компанія більше відома у центральній та східній Україні,  за кордоном. Було трішки лячно.  До останнього чекали якого підвоху. Але, слава Богу, отримали  позитивний досвід.
Маю чудові спогади від міста та роботи з  міським головою Хуста Володимиром Кащуком. Все, що треба було від місцевої влади в плані організації процесу, допомоги у розміщенні людей тощо пройшло на найвищому рівні.  Міська влада поставилась до нас дуже приязно і робила все, щоб роботи були виконані вчасно і якісно.
Скільки часу пішло на реконструкцію стадіону і за чиї кошти вона здійснювалась? Які проблеми виникали?
На реалізацію проєкту пішло три роки. Це небагато для такого стадіону, як «Карпати», зважаючи на масштаби і те, що реконструкція відбувалась за державні кошти, що є грошима платників податків. Але самі знаєте, що в Україні спочатку гроші у бюджеті  є, а потім їх можуть кудись перерозподілити.
Тому коли  починали працювати, розуміли, на які ризики йдемо, що можуть бути негаразди із фінансуванням тощо. Але нам було цікаво  реалізувати цей проєкт на Закарпатті, на кордоні з ЄС, і показати, що не лише іноземні, а й українські компанії здатні будувати сучасні спортивні поля та комплекси, що відповідають європейським нормам. І не за всі гроші світу.
Ми б хотіли у перспективі вийти й на європейський ринок.
Затримки із фінансуванням були, але незначні. Внутрішньо ми були до цього готові, бо розуміли особливості бюджетного фінансування і важливість об’єкту. Трішки ризикували, коли  використовували власні обігові кошти, щоб не зупиняти роботи і не зіпсувати те, що  вже було зроблене.
Можу сказати, що об’єкт непростий, але ми його реалізували. І  мені здається, нам усе вдалось!
Було збудоване основне футбольне поле, оновлене запасне, з нуля побудовані бігові доріжки, три волейбольні і один гандбольний майданчик, модернізовані трибуни, відремонтована  адмінбудівля, освітлена територія, встановлені нова огорожа і  цифрове табло.
Із закинутого обдертого радянського стадіону «Карпати» перетворились у сучасний  спорткомплекс, який відповідає європейським вимогам.
Гордий, що саме компанія  «Міленіум спорт» займалась реконструкцією хустського стадіону «Карпати», який безумовно є спортивним центром краю, що прославлятиме Хустщину та Україну,  де  будуть проводитись не лише футбольні матчі, а й інші міжнародні змагання,  і будуть виховуватись спортивні зірки України, а може навіть і світу.
Наскільки я знаю, наразі це найбільший стадіон на Закарпатті і єдиний в області, що відповідає міжнародним стандартам з легкої атлетики. На сьогодні у Хусті можна проводити великі міжнародні змагання, і не лише футбольні. Для цього є все, сучасний стадіон, навколишня  інфраструктура. Я вважаю, що це велика заслуга Вашого мера Володимира Кащука, який, як господарник, багато зробив для  розбудови інфраструктури міста, реконструкції стадіону, театру тощо.  
Бо  Хуст зараз і Хуст чотири роки тому, коли стартувала реконструкція стадіону Карпати – це два різні Хуста. Хуст серйозно змінився за 4 роки! І я радий, що  за рік не було жодних нарікань  з приводу виконаних робіт.
Зараз багато політики довкола стадіону Карпати? Коли його збудували, чимало політиків «записали» це до свого послужного списку і зараз, перед  місцевими виборами  25 жовтня, на цьому піаряться. Що можете сказати з цього приводу?
На жаль, недобросовісність політиків  – це не рідкість.  Хай це буде на їх совісті!
Зі свого боку, можу сказати, що був на постійному контакті з міським головою Хуста Володимиром Павловичем Кащуком, який вболівав за цей проєкт і постійно контролював хід робіт, щоб стадіон був збудований якісно і  швидко, а не «заморожений» на роки, як це часто буває за безвідповідальної влади.
Коли проєкт був на стадії виконання, він зустрічався не лише зі мною, як із генеральним директором компанії з реконструкції стадіону,  а й з  будівельниками, виконробами, які  працювали на стадіоні, вирішував різного роду організаційні проблеми, допомагав, чим міг. Якби таких людей і мерів було б більше, які вникають у процес, то й реалізованих об’єктів в Україні було б набагато більше.
Щоб хустський стадіон відбувся, максимально допомагав й сприяв Іван Іванович Крулько, народний депутат від «Батьківщини», член виконкому Футбольної Федерації Футболу, президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів. Я не один раз був у Києві і ми разом ходили у різні кабінети, щоб  вирішити питання із фінансуванням та завершенням реконструкції, аби стадіон не перетворився у черговий страшний «довгобуд», яких багато в Україні.
Те, що  стадіон європейського рівня з’явився у районному центрі – це круто! Це свідчить, що у громади є гарне майбутнє! Те, що хтось намагається видати чужі заслуги за свої – це непогано, значить відмінно спрацювали і є чим похвалитись.  Головне,  зараз не схибити і обрати того, хто справді робить добрі справи і вболіває за своє місто і людей, за свій край, а не гарно розповідає про це.