Menu

Розпізнати телефонного шахрая. Як виманюють гроші, та чи реально покарати злодія

29.06.2020
301
0
У першому випадку банківські реквізити вимагають під час телефонного дзвінка, у другому – через sms-повідомлення, яке штовхає жертву зателефонувати зловмисникам.

Про це повідомляє пресслужба НБУ у Facebook.

Зазвичай, це дзвінок або повідомлення від нібито працівника банку. Мовляв, стався технічний збій, в результаті чого ви можете втратити свої заощадження (одна із чисельних вигадок в арсеналі шахраїв). Телефонний співрозмовник запевняє вас, що проблему можна вирішити прямо зараз, але для цього від вас вимагається повідомити додаткову інформацію у вигляді ПІН-коду, терміну дії та номеру банківської карти, а також коду безпеки CVC (три цифри на звороті картки).

Подібним чином на початку квітня шахраї намагалися «вишкребти» гроші у жінки, яка є клієнткою «Ощадбанку». Повідомлення виглядало так: «Ваша карта заблокована з міркувань безпеки банку. За інформацією звертайтеся: 0800*** безкоштовно. OschadBank.ua». На щастя, все обійшлося (мама одразу набрала мене, видаливши згадане смс із телефону).

Однак не кожна «риба» здатна вискочити з тенет афериста. Наприклад, нещодавно з рахунку жительки Підволочиського району (Тернопільської області) було знято майже 6 тис гривень, пише місцева газета «Свобода».

Цитуємо: «Чоловічий голос повідомив: «Я працівник банку ПУМБ, хочемо допомогти, оскільки з вашого рахунку зловмисники проводили транзакцію, і потрібно заблокувати вашу банківську картку». Жінка не на жарт сполошилася, а «працівник банку» заспокоїв, мовляв, зараз надійде смс-повідомлення, за допомогою якого заблокують транзакцію. Есемеска прийшла, і жінка продиктувала цифри, які були у повідомленні, «працівникові ». Він втішив: рахунок уже заблоковано, але гроші висять на транзакції, і для того, щоб їх повернути, потрібен код, який буде вказаний у наступній sms. Жінка продиктувала і це. Після цього зайти у мобільний додаток свого банківського рахунку уже не могла. Набрала «гарячу лінію» банку – там відповіли, що з її рахунку знято 5939 гривень, і порадили звернутися в поліцію».

Також потрапила на гачок шахраїв жителька Калуша (Івано-Франківська області). З її банківської картки видурили 10 тис гривень. Про це йдеться на сайті онлайн-видання «Місто». «До жінки зателефонував невідомий, який представився «працівником служби безпеки банку», послугами якого вона користується: мовляв, банк міняє термінали і її картка буде заблокована, а відтак потрібно вказати останні чотири цифри, котрі прийдуть смс-сповіщенням на телефон, – пише «Місто». – Жертва так і зробила, а вже за кілька хвилин їй прийшло повідомлення про зняття з 10 тисяч гривень».

Але не дзвінком/смс із «банку» єдиними. Історії, озвучені шахраями, можуть бути найрізноманітніші.

ЯК ЧАСТО ВИМАНЮЮТЬ КОШТИ ЧЕРЕЗ ТЕЛЕФОН

«Чим більший банк, тим більше в нього емітовано карток, і тим частіше клієнти наражаються на подібні випадки», – коментує Укрінформу начальник відділу зовнішньої комунікації «Ощадбанку» Ярослава Тітова. «Найчастіше аферисти виманюють кошти, називаючись службою безпеки банку чи Нацбанку або представниками медзакладів, соцслужб тощо, – розповідає Тітова. – Або – зі свіжого – під час епідемії коронавірусу нерідко фіксувалися також випадки, коли шахраї, телефонуючи своїм жертвам, казали, що їм нібито нараховано грошову допомогу від держави. Варіантів виманити кошти є безліч, але майже усі між собою схожі: людині надсилають смс або телефонують і випитують особисті та карткові дані». Відтак представниця «Ощадбанку» наголошує: «Банк (представник, служба безпеки банку тощо) ніколи не випитує жодних даних відносно картки. Це конфіденційна інформація, яку ніколи не можна розповсюджувати чи розголошувати стороннім особам».

Також пані Тітова вказала на досить цікаву деталь. Прийнято вважати, що найчастіше у «лапи» шахраїв потрапляють люди похилого віку. Але це не так. «Це стереотип. У пенсіонерів менше карток. Найуразливіша категорія – люди середнього віку. Саме вони найактивніше користуються картками», – наголосила начальник відділу зовнішньої комунікації «Ощадбанку».

Своєю чергою керівник відділу консультування з управління ризиками компанії KPMG в Україні Максим Батуренко розповів про основні види телефонного шахрайства, а також, хто і як стає мішенню зловмисників. А це, зокрема:

соціально ізольовані або одинокі люди (схеми, що реалізуються шляхом встановлення романтичних стосунків);

особи, що мають фінансові труднощі (схеми, коли зловмисник пропонує жертві беззаставний кредит (за умови, що остання сплатить авансом комісію, або ж зловмисник представляється жертві колектором, вимагаючи сплатити неіснуючий борг), а також інвестиційні програми під небувало високі проценти);

термінова допомога члену сім’ї/ другу – шахрай, який зазвичай орієнтується на людей похилого віку і користується тим, що вони недочувають, видає себе за їхнього онука чи онуку. «Онук» говорить, що він потрапив у біду і потребує грошей. Таких випадків досі дуже багато. Зловмисники використовують дані з соціальних мереж, щоб історії звучали правдоподібно, і говорять приглушеними голосами, вдаючи, що вони плачуть;

лотереї – зловмисники повідомляють людині, що вона виграла у розіграші призу, в якому вона насправді ніколи не брала участь. Жертву просять сплатити комісійні за видачу або доставку подарунку чи грошей. Їй також можуть запропонувати зателефонувати за номером з високим тарифом оплати, щоб отримати приз. Часто шахраї використовують назви реальних розіграшів з тим, щоб жертва могла переконатися в їхній законності;

шахраї телефонують жертвам або надсилають електронні повідомлення, видаючи себе за представників судових чи податкових органів. У деяких випадках шахрай вимагає негайно здійснити погашення заборгованості, наприклад, простроченого штрафу за порушення правил паркування або прострочених податків.

Шахрай може погрожувати тим, що несплата призведе до збільшення суми заборгованості чи навіть терміну ув’язнення.

Максим Батуренко також звернув увагу на те, що методи шахраїв стають усе витонченішими, а їхні підходи можуть швидко адаптуватися. «За результатами глобального дослідження KPMG з питань шахрайства у банківській сфері, тенденція збільшення як кількості випадків зовнішнього шахрайства, так і розмірів спричинених ними збитків набуває обертів у всьому світі. Банки звідусіль заявляють, що порушення безпеки даних з вини клієнтів перебувають поза межами контролю банків». Тобто ніхто, крім вас не несе відповідальність за те, що ви видали шахраю секретну інформацію.

ПОКАРАТИ АФЕРИСТІВ: НАСКІЛЬКИ ЦЕ РЕАЛЬНО?

Ми запитали адвоката, партнера юридичної фірми BARGEN Дмитра Никифорова чи ловлять хоч когось із шахраїв? І які покарання передбачені за подібні злочини?

Експерт каже, починаючи з 2012 року правоохоронні органи щороку фіксували позитивну динаміку цієї категорії злочинів. «Сплески телефонних шахрайств пов'язують з погіршенням економічної ситуації та підвищенням загального рівня злочинності. Реально такі злочини не розслідуються, а випадки доведення справ до суду – велика рідкість», – стверджує юрист.

А пов'язано це з тим, що слідству необхідно не менше місяця часу лише для того, щоб отримати в оператора мобільного зв'язку інформацію про місцезнаходження мобільного терміналу, з якого здійснювався дзвінок. «Спочатку слідчому необхідно звернутись в суд, щоб отримати дозвіл на доступ до бази мобільного оператора. Виконувати рішення суду можна лише в Києві – в головних офісах операторів. Тож, наприклад, слідчому із Великолепетиського району Херсонської області доведеться витратити кілька днів лише на поїздки. За цей час шахрай легко змінює sim-карту та місцезнаходження і уникає відповідальності», – переконує Никифоров.

Cлідчі можуть встановити особу, лише якщо потерпілому відомий номер картки, на яку зарахувались вкрадені гроші. Тоді можна простежити місце зняття грошей та отримати відео з банкомата, на якому буде видно особу, каже він. «Але знову таки, власником картки може бути підставна особа. Тому у більшості випадків шахраї уникають покарань», – додав юрист.

Нарешті, відносно покарання, то, за словами Никифорова, у залежності від суми шкоди та кількості залучених осіб, за шахрайство можна отримати як мінімальний штраф, так і реальний строк у позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

«Достовірної статистики немає і бути не може. Більшість осіб, які з цим стикаються, просто не заявляють. Не всі заяви реєструються і поліцією, в першу чергу, з огляду на безперспективність. Хоча поліція, за бажання, могла би активніше працювати над протидією», – коментує юрист, керуючий партнер «єПраво» Віталій Власюк.

Утім, якщо поліція береться всерйоз і залучає «кіберів» (Департамент кіберполіції. – Ред.), то, на його думку, справа має всі шанси на успіх. «Адже зазвичай телефонують/пишуть з одних і тих же «сімок», які не так і складно вирахувати», – резюмував Власюк.

КІБЕРПОЛІЦІЯ І НАЦБАНК РЕКОМЕНДУЮТЬ: ЯК НЕ ПОТРАПИТИ НА ГАЧОК ШАХРАЯ

Департамент кіберполіції та Національний банк України постійно розміщують на своїх офіційних сайтах або на сторінках у соцмережі Фейсбук рекомендації про те, як не встряти в халепу, шляхом втрати грошових заощаджень на банківській картці. Укрінформ зібрав їх докупи, виклавши у десяти пунктах:

нікому й ніколи не повідомляйте свій ПІН-код, номер і термін дії картки, а також її CVV-код (останні три цифри на зворотній стороні карти);

у жодному разі не надавайте особисту інформацію у відповідь на електронні листи чи ж дзвінки із начебто банку. Краще самі перетелефонуйте на офіційний номер call-центру вашої фінустанови і з'ясуйте ситуацію (короткий номер зазначено на звороті картки);

працівник банку ніколи не буде дзвонити до вас із закритого номеру. Якщо вас просять надіслати пароль або інші карткові дані, не робіть цього, поки самі не зв'яжетесь із банком і не переконаєтесь, що це не спроба шахрайства;

працівник банку ніколи не може сам дзвонити вам, аби запитати ваше «контрольне слово» з анкети;

практикуючи купівлю-продаж через Інтернет, краще заведіть для цього окрему картку. І зберігайте там стільки грошей, скільки потрібно для конкретної операції. Не використовуйте для оплати в Інтернеті картки, на яких постійно знаходяться великі суми грошей;

не залишайте персональні дані й дані про свою картку на інтернет-сайтах в оголошеннях;

встановіть ліміт зняття готівки з картки: добовий і на кожну операцію. За потреби, ви зможете легко його змінити, а от шахраям це обмежить простір для дій;
підключіться до sms-банкінгу, аби знати про усі операції по вашому рахунку;

не вірте обіцянкам отримати «легкі» гроші, яких ви не очікували (надбавки до зарплати, пенсії, соцвиплати, грошові призи або «компенсації від держави»). Для того, щоб отримати надбавку, приз або компенсацію, досить сказати номер своєї картки. Інші дані карти для здійснення грошового переказу на ваш рахунок – не потрібні;

пам’ятайте, що шахрай може прикинутися ким завгодно: працівником банку, співробітником пенсійного або іншого фонду, правоохоронцем, волонтером, покупцем товару, який ви виставили на продаж тощо.

Якщо ви встигли повідомити шахраям дані карти, то негайно її заблокуйте! Для цього потрібно або зателефонувати в банк (за номером, вказаним на зворотному боці картки або на офіційному сайті банку, через додаток у смартфоні). А також залишити звернення в будь-який зручний час доби на сайті Департаменту кіберполіції.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Категорії

Дім [1008]
Сім’я [314]
Здоров’я [1393]
Краса [1100]
Мода [142]
Відпочинок [143]
Бізнес [678]
Техно [226]
Дача [1136]
Інше [979]