Кредити, депозити, курс долара та євро: яких "маневрів" від банків чекати у вересні

З настанням осені в Україні спостерігається пожвавлення ділової активності, хоча війна значно змінила це поняття. Фінансовий сектор готується до нового сезону, адаптуючи свої послуги до поточних економічних реалій.

Про це у своїй статті для порталу "Мінфін" написав аналітик Олексій Козирєв.

Експерт зазначив, що інфляція набирає обертів з початку літа. Якщо в травні річна інфляція становила 3,3%, то на 1 серпня Держстат зафіксував уже 5,4%. Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання споживчих цін до кінця року на рівні 8,5%.
 

Кредитна політика

 

З огляду на зростаючу інфляцію НБУ, ймовірно, збереже ключову ставку на рівні 13% річних. Рішення з цього питання очікується 19 вересня. При подальшому розкручуванні інфляції НБУ може замислитися про перегляд грошово-кредитної політики до кінця року.
 

Банки не поспішають знижувати процентні ставки за комерційними та споживчими кредитами. Однак конкуренція за великих і платоспроможних клієнтів залишається високою. Для цієї категорії позичальників гривневі кредитні ставки можуть знаходитися в межах 13,5-15% річних, залежно від термінів і конкретних кредитних програм.

Малий і середній бізнес може розраховувати на ставки 14,5-18% річних, а за деякими проектами з підвищеними комерційними ризиками - до 20-25% річних.
 

Державні програми підтримки бізнесу зберігають ставки в межах "5-7-9" і дещо вище, враховуючи комісії банків. Однак фінансові можливості держави майже вичерпані, і значного кредитного потоку у вересні очікувати не варто, за винятком аграрного сектору.
 

Для споживчих кредитів спостерігається суттєвий розкид ставок - від 20% до 40% річних. Реальна вартість кредиту може бути вищою за рахунок комісій та додаткових платежів.
 

Депозитна політика

 

Банківська система має надлишкову ліквідність, що дозволяє фінансовим установам не надто активно боротися за кошти клієнтів. Щодня банки розміщують у депозитні сертифікати НБУ від 325 до 377 млрд грн.
 

Спостерігається різниця в підходах різних груп банків. Державні банки та дочірні структури іноземних банків більш агресивно знижували ставки за депозитами. Банки з вітчизняним капіталом були більш обережні у зниженні дохідності вкладів, оскільки вони більшою мірою залежать від коштів пересічних вкладників.

У вересні очікується, що ставки за гривневими депозитами в банках з вітчизняним капіталом будуть знаходитися в таких межах:
 

• 3 місяці: 12-14,5% річних
• 6 місяців: 12,5-14,5% річних
• 9 місяців: 13-14,75% річних
• 12 місяців: 13-15% річних

Державні банки та іноземні фінансові установи, ймовірно, запропонують ставки на 1-3% річних нижче за кожним із перерахованих термінів.
 

Для юридичних осіб розкид ставок буде дуже широким і залежатиме від індивідуальної зацікавленості конкретного банку в цих гривневих ресурсах. Очікуються такі ставки:
 

• До 5-8% річних за місячні ресурси від 1 млн гривень
• До 10-11% річних на термін до 3-4 місяців
• До 12-12,5% річних на термін від 5 до 9 місяців
• До 13-13,5% річних на рік

Банки з вітчизняним капіталом (особливо малі) можуть запропонувати ставки на 0,5-1,5% річних вище за кожним із цих термінів.
 

За валютними вкладами населення та депозитами юридичних осіб ставки у вересні залишаться на поточних рівнях: до 3% річних максимум у доларах на тривалі терміни (від 9 місяців до 1 року і більше) і до 2,6% річних у євро.

Операції з ОВДП

 

У зв'язку з планами щодо збільшення обсягу ОВДП на 216 млрд гривень, Міністерство фінансів, ймовірно, призупинить практику активного зниження дохідності цих цінних паперів. Очікується, що НБУ розширить список бенчмарк-ОВДП для стимулювання їх придбання банками.
 

Прогнозується активізація роботи банків з населенням щодо продажу ОВДП та посилення роботи з юридичними особами в цьому напрямку. Деякі компанії можуть придбавати облігації з метою їх подальшого використання як застави під майбутні кредити.

Валютні операції

 

Попит на валюту залишається підвищеним як серед населення, так і на міжбанківському ринку. Банки продовжать активно заробляти на операціях з безготівковою та готівковою валютою. Щомісячне ввезення готівкової валюти банками перевищує $1 млрд в еквіваленті, переважно в доларах та євро.
 

Щоденне перевищення сальдо купівлі готівкової валюти над її здачею становить від $20 млн до $60 млн, що дозволяє активно заробляти обмінним пунктам банків та фінансових компаній.

На готівковому ринку спред за доларом у відносно спокійні дні буде знаходитися в межах 20-30 копійок у касах банків. При суттєвих коливаннях курсу цей спред може збільшуватися до 25-50 копійок. Для євро спред у спокійні дні становитиме від 25 до 40 копійок, а в періоди нестабільності може досягати 45-70 копійок.
 

Надприбутковим залишиться бізнес банкірів з купівлі валюти у НБУ на свою валютну позицію та її подальший продаж на картки клієнтів.

Картковий бізнес

 

Головною подією в картковому бізнесі у вересні стане запуск загальноукраїнської програми "Національного кешбеку". Банки розраховують на збільшення своєї клієнтської бази та кількості обслуговуваних карток за рахунок цього продукту. При успішній реалізації цієї ідеї банки можуть отримати до 10-15% приросту активних карток клієнтів, а також збільшення середнього чеку операцій.
 

Фінансові показники банків

 

Залежно від специфіки роботи кожного з банків, структури їхньої клієнтської бази та активності роботи казначейств, частка доходів від валютних операцій у загальній структурі доходів банку у вересні може досягати від 15% до 40%.

Плани щодо збору додаткових коштів для бюджету

 

Згідно з інформацією, наданою головою комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксоланою Підласою, планується зібрати додаткові кошти для бюджету таким чином:
 

• 115,4 млрд грн. - скорочення витрат з обслуговування та погашення державного боргу
• 216 млрд грн. - додаткове розміщення ОВДП
• 100 млрд грн. - перевиконання плану зі збору податків
• 30 млрд грн. - податкові надходження від підвищення податків (зокрема, збільшення військового збору з 1,5% до 5%)
• 12,7 млрд грн. - підвищення ставок акцизного податку на тютюн та паливо

Таким чином, банківський сектор України демонструє гнучкість та адаптивність до складних економічних умов, пропонуючи клієнтам різноманітні фінансові інструменти та послуги, що відповідають поточній ситуації в країні.