Понедельник 15.04.2024 19:24
Menu

Вина Срібної Землі. Як на Закарпатті малі винороби просувають свій продукт

24.02.2024
366
0
На Закарпатті виробники вина об’єднались для того, щоб координувати діяльність усіх місцевих малих виноробів і виробників дистилятів. Для України це цікавий прецедент, коли 6 громадських організацій об’єднуються в одну спілку для досягнення спільної мети, зокрема для реєстрації географічного зазначення і покращення загального рівня виробництва вина в регіоні.

Громадська спілка «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» була створена у січні 2021 року. До її складу увійшли територіальні громадські організації — мукачівська, ужгородська, дві берегівські, громадська спілка дистиляторів, а пізніше додалась виноградівська спілка. 2023 року асоціація разом із Закарпатською ОВА провела перший тур конкурсу вин під назвою «Вина Срібної Землі». 

Крім того, Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття вже вдалося налагодити тісні зв’язки з ФАО та з ІПРСА. Від ФАО вже більше 20 виноробів отримали грант залежно від умов подання — або 10, або 25 тис. доларів. У другій грантовій хвилі вже зареєстровано 14 заяв.

Олександр Гарновдій, голова ГС «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття»
Але ми зрозуміли, що, крім коштів, найбільше виноробам не вистачає базових знань. У співпраці та фінансуванні з ФАО та ІПРСА 2023 року ми провели два тури навчання. Один тур — це збір та переробка білих сортів винограду, другий — збір та переробка червоних сортів винограду. Зараз ми разом із цими організаціями погодили як мінімум три етапи навчання, а взагалі напрацювання є на 12 турів, щоб навчання проводилося щомісячно відповідно до потреб. Тобто обрізка винограду, освітлення вина — все як йде по сезону, яка потреба у нашій роботі з виноробства та виноградарства.

На шляху до реєстрації географічного зазначення

Аналізуючи принципи роботи ФАО, стало зрозуміло, що ця організація працює лише там, де зареєстрована або подана заявка на ГЗ (географічне зазначення), і тоді асоціація вирішила подати заявку на ГЗ. 

«Рік тому була зареєстрована заявка під назвою «Вина Закарпаття». Але нас не влаштовує і сама назва, і сортова база із містом ГЗ не відповідає нашій філософії. Чому назва не підходить? Дуже просто. Закарпаття утворилося у жовтні 1944 року. До цього часу слово «Закарпаття» не застосовувалось, і такої географічної назви не було. 

Якщо говорити про вина Закарпаття, то варто розглядати вина винятково радянської доби. Саме в той час у виноробстві нашого краю було знищено все, що можна було знищити. І якщо говорити про вина Закарпаття, то слід говорити про кріплені, десертні вина та про вина «Ізабелла». Наша ідея — повернутися до старих сортів, до культурних «європейців», які, за різними даними, з XVI століття культивувалися на нашій території», — пояснює Олександр Гарновдій.

У Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття відзначають, що їм не повною мірою підходить та сортова база, яка була напрацьована на півдні України, насамперед через клімат. Більш наближеним є матеріал, напрацьований словаками, чехами та угорцями. 

Олександр Гарновдій, голова ГС «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття»
Беремо всі старі забуті існуючі сорти, плюсуємо, що прийнятно, від наших сусідів — і ось це та база, яку ми зараз готуємо. Заявка на формування географічного зазначення в нас так і буде називатись — «Вина Срібної Землі».

Збереження традицій та удосконалення виробництва.

Винороби в об’єднанні намагаються зберегти всі раніше напрацьовані традиції. Прикладом є мукачівський фестиваль «Червене вино», який був заснований ще 1995 року. Під час воєнного стану фестивалі не проводяться (з безпекових і морально-етичних причин), але у січні відбувся конкурс вина «Червене вино 2024» у форматі підтримки географічного зазначення «Вина Срібної Землі». Отримали хороший результат: від останнього конкурсу середній бал виріс на 10 пунктів, і було лише кілька знятих позицій, а ще з’явилися нові імена.

У планах громадської спілки на 2024 рік організувати системне навчання, провести ще один конкурс вин у травні, оформити заявку на географічне зазначення та створити за грантові кошти від ФАО сучасну лабораторію з усією необхідною технікою, щоб перейти на виробництво, яке відповідає науковим підходам. 

«І точно цього року ми щось придумаємо з дистиляторами, їм теж варто започаткувати конкурс, теж потрібно думати про ГЗ. Адже коли ми «копнули» історію, то вона не менш цікава, ніж у виноробів», — додає Олександр Гарновдій. 

Популяризація малого виноробства 

В Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття розповідають, що українці дуже погано знайомі з вітчизняним вином загалом і з регіональним, якщо брати Закарпаття, зокрема. 

Олександр Шершун, радник міського голови Мукачева з питань розвитку туристичної галузі міста, директор конкурсу «Червене вино 2024»

У нас дуже суттєва недооцінка локального вина, ми програємо конкуренцію. Це дуже видно по смаках споживачів, по тому, що вони знають про локальне вино. Здавалося б, у цьому напрямі ніби й здійснюються інформаційні кампанії, проводяться тематичні заходи, фестивалі, але стереотипи залишаються, на жаль, стереотипами. Я це все бачу, адже працюю з 2012 року в туризмі. У нас закарпатське вино часто асоціюється з пляшкою «Поляна Квасова». Цей стереотип уже частково подолали великі виробники, такі як «Шато Чизай», потрапивши на полички супермаркетів. Щодо малих виробників, то вони лише на «початку шляху». Оскільки це пов’язано зі значно меншими ресурсами, зокрема і на маркетинг, а також із окремими законодавчими нормами.

Тому й намагаються через конкурси, фестивалі, такі як «Червене вино», відкривати локальні вина і для широкого кола споживачів, і для спеціалізованих закладів, які реалізують цю продукцію.

«Оскільки на найближчі роки нам не світять великі фестивальні заходи, то ми вирішили зосередитися на професійній складовій, а саме — на проведенні дегустаційного конкурсу, і вже вирішили вивести його на дещо новий рівень. Тобто залучити сомельє й спостерігачів з-за меж регіону, а також застосувати платформу https://gustos.life, яка дає можливість прозоро і дуже технологічно підсумовувати і аналізувати результати», — продовжує Олександр Шершун. 

Загальна кількість учасників конкурсу — 21, всі вони винороби Закарпаття, члени Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів. Було представлено 86 взірців — винятково сухі вина. Щодо категорій, то це були ігристі вина, туди ж включалися петнати, які наступного разу йтимуть окремими категоріями. Ще були білі, червоні та рожеві. Такі конкурси планують проводити як мінімум двічі на рік. Один буде зимовий, приурочений до традиції фестивалю «Червене вино». Після Перемоги його планують поєднувати з повноцінним великим фестивалем і проводити ще один весняний конкурс «Вина Срібної Землі».

«Як і всюди по Україні, повномасштабне вторгнення тягне за собою скорочення ринків збуту, економічні проблеми, падіння купівельної спроможності. Водночас вперше, напевно, за останні 10 років посилилась співпраця з міжнародними донорами й організаціями. 2023 року асоціація активніше почала співпрацювати, зокрема, з ФАО. За минулий рік майже 30 виноробів пройшли навчання за цією програмою, частина з них отримали грантову підтримку», — зазначає Олександр Шершун. 

За його словами, до початку широкомасштабного вторгнення винний туризм непогано розвивався: були тематичні проєкти та винні маршрути, існувала інфраструктура у вигляді дегустаційних залів, проводилися невеликі локальні події по містах. 

«До того ж останні десять років енотуризм позиціонувався як одна з основних фішок Закарпаття: старовинні підвали, мальовничі шато, спеціалізовані ресторани, тематичні винні вечірки, малі та великі виробництва. Це далеко не повний перелік локацій, які знайомлять гостей краю з історією та традиціями локального виноробства. У планах на 2024 рік — продовження навчання. І головна, дуже амбітна мета — реєстрація географічного зазначення «Вина Срібної Землі»», — підсумував Олександр Шершун.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото