На Закарпатті розповіли про наслідки негоди

Закарпаття – гірська територія, яка відноситься до паводконебезпечних регіонів. Все це викладено в документі “План управління ризиками затоплень”. Він прийнятий Кабінетом Міністрів України. Там розписані території, які підпадають під ризики затоплень. Також є перелік заходів, які потрібно здійснити до 2030 року, щоб ліквідувати шкоду, або її зменшити, – розповідає Олег Кисіль, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса. – Основна причина формування паводків – це опади. Щомісяця – понад 200% норми, тобто аномальна кількість.

Що стосується роботи насосних станцій, то у цьому році за півтора місяця ми вже перекачали понад 20 млн куб м. води.
 

Зі свого боку Юрій Шпонтак – директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА зауважив, що під час паводку відбулася ціла низка зсувів ґрунту. Один із них стався в селі Богдан, що на Рахівщині. Селеві потоки опинилися на проїзній частині дороги. На щастя, загрози життю місцевому населенню немає.

Унаслідок падіння дерева на газову трубу високого тиску Ф-219 у с. Терново Тячівського району від газопостачання повністю відключили села: Вишоватий, Добрянське, Вільхівці та частково Нересниця. Загалом газопостачання не було в 6 тис. 398 домогосподарствах, освітніх закладах. Про це розповів Василь Романець – начальник управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Закарпатської ОВА. Зараз проводяться ремонтні роботи і планується запуск газу до 18 лютого.

Залишилися без газопостачання й мешканці населених пунктів: Тересва, Грушово, Терново, Петрушів та Н. Апша. Тут, внаслідок підняття рівня води в р. Тересва, між Бедевлею та Тересвою, пошкоджено газову трубу високого тиску.

Окрім цього, в результаті опадів та танення снігу, постраждала дорожня інфраструктура області.

– Затоплені дороги, розмите земне полотно, сходження селевих потоків – такі наслідки нещадної стихії. Станом на сьогодні маємо 13 критичних ділянок, де потрібна перша дорожня допомога. За попередніми підрахунками, щоб частково відремонтувати ці аварійні ділянки потрібно понад 60 млн грн, – наголосив Ростислав Пріцак – директор Служби місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області.