Menu

Замок що на горі Хасана, що сягає хмар

21.02.2019
1197
0
На початку минулого століття в константинопольській газеті «Ікдам» почалася публікація десятитомної праці відомого турецького мандрівника й письменника XVII століття Евлія Челебі, де автор,учасник походів турецької армії до Європи, описав свої враження. 
Хуст в мармарош
У 1904 роки п'ятий і шостий томи Евлія Челебі, в яких йшлося про перебування турецької армії у 1660-1664 роках на території Угорщини, були перекладені й видані угорською мовою. 

Для нас ця книга цікава тим, що тут містяться дані про прибуття турків у Мараморош та Хуст. Чим це було викликано? 

У середині XVII століття Турція, яка тоді була могутньою державою, поневолила не тільки балканські країни, але й переважну частину тодішньої Угорщини. Князі Семигороддя, до якого в той час входила і східна частина Закарпаття, теж були претендентами турецького султана. 

У 1660 році вельможі Семигороддя скинули з престолу турецького ставленика й обрали князем Яноша Кеменя. Перед лицем турецьких військ Кемень повинен був відступити під захист Хустського замку, в якому був полонений і його противник - турецький претендент на семигородський княжий престол дворянин Золемі. 
Хустська фортеця очима турецького мандрівника
Переслідуючи Кеменя, турецьке військо на чолі з великим будинським візиром пашею Алі влітку 1661 року вдерлися на Мараморощину. Учасником цього походу був і Евлія Челебі. Як свідчить письменник, турецьке військо підійшло до Тиси поблизу Хуста. Однак, не наважившись перебратися через неї саме в цьому місці, вирушило далі на схід, і лише коли знайшли підходяще місце, почали переправу, під час якої загинуло 12 осіб. 

Відпочивши, турки промарширували мальовничими місцями і після восьмигодинного переходу прибули до Хуста. Тут вони побачили могутню фортецю, розміщену на високій горі. Саме місто лежало на захід від замку. В ньому, за словами автора, було багато красивих будинків, навколо розкинулися сади і виноградники.
 
Турки прибули в Хуст на початку серпня. Не наважившись штурмувати замок, послали для переговорів до його коменданта Редея депутацію,очолювану пашею Гусейном. Членом її був і Евлія Челебі.
Хустська фортеця очима турецького мандрівника
Письменник залишив надзвичайно цікавий і цінний опис тодішнього міста і замку, зокрема: «Хустський замок розміщений на вершині гори Хасана. Стіни його високі й товсті, і своєю могутністю він нагадує фортецю Іскандер, позаяк висота його веж сягає хмар. Житлові будівлі, повернуті на захід, підіймаються одна над одною. Дах палаців вкритий кольоровою черепицею, дахи церков - залізом, хрести на них із чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі, і він повинен при повазі до них відвести погляд.» 

Коли депутація підійшла до міста, його оточили воїни. Після переговорів десятьом дозволили піднятися до замку, щоб передати листа паші Алі. Біля воріт фортеці всім зав'язали очі. Коли пов'язки зняли, члени депутації стояли у великій кімнаті, з вікон якої було видно долину річки Тиса, гори, села і міста.

Далі турецький письменник описує хід перемовин депутації з комендантом Хустського замку Редеем. Ознайомившись зі змістом листа паші Алі, господар замку наказав привести турецького ставленика на семигородський престол в'язня Золемі. Він був закований у ланцюги вагою 70 фунтів (майже 32 кг). Як свідчить Евлія Челебі, перемовини не були успішними. Почувши, що турки хочуть призначити Золемі на семигородський престол, Редей зі злості не лише шаблею поранив пашу Гусейна, але й наказав викинути турецького ставленика через вікно. Цього не сталося лише завдяки втручанню присутніх.

Хустський замок у той час був настільки могутньою фортецею, що турки не насмілилися брати його штурмом. За реєстром 1669 року на його стінах і вежах нараховувалося 50 гармат, декілька тонн пороху і близько 3000 ядер. Тому в пошуках іншого кандидата на семигородський престол депутація турків із Хуста подалася у місто Кошице до Словаччини.
Хустська фортеця очима турецького мандрівника
Слід відзначити, що депутацію супроводжувала ціла армія, яка на своєму шляху не жаліла нікого і нічого. Від неї постраждало немало закарпатських сіл.

У згаданій праці Евлія Челебі опубліковано багато інших надзвичайно цікавих і цінних відомостей і фактів про Хустський замок. Його книга стала важливим джерелом з історії цієї історичної пам'ятки.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото