Церква Святої Анни

Про Хустську римо-католицьку парафію письмові джерела вперше згадують тільки у XIV столітті. Але дуже ймовірно, що вона існувала вже задовго до цього часу. Богослужіння проводились у церкві Св. Єлизавети.

На початку XVI століття у Хусті служили черниці, а також францисканські ченці, які робили сильний опір вченню Лютера. Але марно, бо в 1524 році парох релігійної громади усю свою паству перевів до реформатів.

До їх рук також потрапив і храм Св. Єлизавети. Католицькі вірники зробили чимало спроб повернути старий храм, аж поки указом Йосипа II не було покладено цьому кінець. Католицькі метричні записи були відновлені тільки у 1720 році. Парафія коронного міста була відновлена лише у 1765р., а до тих пір про вірників дбали парохіальні вікарії Хустського замку.

10 серпня 1799р. був закладений перший камінь у фундамент теперішнього храму Св. Анни. Завдяки похвальному завзяттю прихожан вже побудована церква була гарно обладнана і прикрашена, найбільше з яких виділився Каєтан Шаламон і Сабов Янош, які дали великі пожертвування.

Вівтарну ікону покровительки церкви Св. Анни в 1824р. було придбано за 530 форінтів на кошти прихожан. Бічний вівтар Святого Хреста виготовив Попп Мартон..Він же в 1859р. надав кошти в сумі 422 форінтів на придбання позолоченої монштрації.

17 квітня 1904р. відбулося засідання церковної ради на якій були присутні:

• Улфертг Альфонс - як голова ради
• Бовніс Бернард - як наглядач
• Шттецінгер Якоб
• Вайнраух Міклош
• Дан Дьордь
• Ковач Генріх
• Сайберт Пейтер
• Косінські Онтол(старший)
• Косінські Янош
• Сабов Мартон
• Віг Янош
• Товт Іштван
• Габанта Гейза

На засіданні обговорювалося питання про придбання і встановлення органу. Було укладено договір між римо-католицькою громадою та братами Рігерами - власниками фірми по виготовленню органів.

Підприємством по виготовленню органів було надано ескізи і малюнки та креслення по монтажу органа. Було замінено латинський напис „ Laudate Dominum” на угорський „Хваліть Господа” на фасаді органа. Фірма братів Рігерів дала п'ятирічну гарантію, безкоштовне обслуговування і ремонт у випадку поломки органу. Вартість органу для церковної громади обійшлося в 3900 крон. Малий дзвін був придбаний і встановлений в 1921р. Великий дзвін був встановлений 1932 р. на кошти Ембер Марії, які вона отримала в спадок від Теребеші Яноша.

Після 1945 р. церкву позбавили права власності на фару (будівля навпроти церкви). За її користування почали стягувати великі податки. Того ж року були знищені церковний архів та безцінні історичні записи, було заборонено використовувати дзвони.

1 серпня 1967 року між представниками церковної громади на чолі Томлянович Й.А. і бригадою будівельників на чолі з Джумуратом І.Ф. було підписано договір про виконання ремонтних робіт церкви ззовні. Було замінено водостічні труби,жолоби, фарбування металічного даху, ремонт штукатурки і фарбування її згідно паспорта, фарбування віконних та дверних пройомів. Роботи були виконані до 1 жовтня 1967 р. Наступний внутрішній та зовнішній ремонт церкви був виконаний у 1986 році бригадою Пуфлер К.Л.

Церковні дзвони знову почали лунати на Різдво 1988-го року. їх приводить у рух годинниковий механізм. Церковний орган був реставрований у 1993 році. Було замінено механічний насос для закачування стислого повітря людиною на електронасос.

Хустський церковний годинник

Храмовий годинник у Хусті - справжнісінький музейний експонат. Він, ніби серце міста, здається, б'ється безперестанку вже багато сторіч...Хоча...час помітно накладає свою руку й на нього. Бо ж вічного немає нічого. Таємничим велетнем віків дивиться хронометр із башні на заклопотану юрбу і небесне птаство.

У ньому є три механізми, так звані лебідки, які без втручання можуть працювати протягом 36 годин. Щоб хустський Біг Бен не зупинився, періодично доводиться його підкручувати. Старовинний пристрій обслуговує годинникар Бейло Вайнраух, - каже куратор костелу, - бо складна конструкція потребує професійного догляду.

А працює годинник так: пружина приводить у рух маятник, який через рівні проміжки часу впливає на колісний годинниковий механізм, за рахунок цього починають рухатися стрілки на циферблаті. Підраховано, що хвилинні стрілки проходять за рік відстань приблизно 100 кілометрів. До речі, церковний раритет є частиною архітектурного комплексу костелу і його циферблати дивляться на усі чотири сторони світу. Слід зазначити, що за радянської влади годинник не сповіщав сигналом про години, бій курантів на культових спорудах, церковні дзвони вважались поза законом. Потім певний час годинниковий пристрій, вийшовши з ладу, не працював. Полагодили годинник аж у 90-х роках.

Годинник вмурований у вежу настільки точно, що, однозначно, це могли зробити тільки будівельники під час спорудження костелу. Тож навіть у випадку, якщо це не антикварний годинник із замкової фортеці, то йому наразі вже все одно більше двох сотень років.

Мешканці Хуста вірять: якщо потрапити на вежу в той момент, коли дзвонить годинниковий дзвін, і загадати бажання - воно обов'язково здійсниться! Тільки мало хто наважується це зробити. Та як би там не було, але часомір на церковній вежі костелу святої Анни є своєрідною візитівкою Хуста. Багато туристів, крім славнозвісної Нарцисової долини, бажають сфотографувати діючий механічний годинник (один із найстаріших у Європі), який виготовили ремісники ще тоді, коли не було ні токарних, ні фрезерних верстатів.

Востаннє капітальний ремонт костелу Святої Анни проводився у 1941 р. Капітальний ремонт планувався з 2009 р. але відкладався із-за браку коштів. 2014 р. парафіяни розпочали збір коштів для реставрації святині, на заклик відгукнулося багато благодійників. Невдовзі був розроблений паспорт фасаду під керівництвом Боршовського О.І. в трьох варіантах кольорів - жовтий, сірий, коричневий. Більшість громади проголосувала за останній. І нарешті 22 липня 2014р. почалися роботи по ремонту костелу Св. Анни. Покрівельні роботи та виготовлення хреста були виконані бригадою Пригара П. з с. Копашнево. Фасадні роботи виконувала бригада Кадар Б. зс.Дяково. Циферблат годинника реставрували спеціалісти з Буштина. Благодійником Ляшко О.В. виготовлено комплекти вікон. Механізм годинника та стрілки були реставровані спеціалістом із Мукачева. Всі роботи по капітальному ремонту костела було закінчено у жовтні 2014р. Освячення Римо-католицької церкви 14 грудня 2014 року у Хусті реставраційних робіт відбулося освячення однієї з найстаріших церков міста - римо- католицького храму святих Анни і Йоакима. Силами парафіян та благодійників культову споруду було капітально оновлено: реставровано фасад і огорожу, відремонтовано дах, замінено вікна і найважливіше, в історичному плані - головний годинник міста, розміщений на вежі церкви,отримав нове обличчя.

Чин освячення церкви здійснив владика, єпископ-ординарій Мукачівської діє цезії римо-католицької церкви Антал Майнек. Окрім місцевої римо-католицької громади, яка, між іншим, поділяється на угорсько- та україномовних вірників, у святковому богослужінні взяли участь вірники й інших конфесій, зокрема греко-католики та реформати. Завітали на подію представники міської влади.  Божественну Літургію в ново освяченому храмі відслужили настоятель церкви отець Олександр Сулінчак, монахи- францисканці о.Юліан і о.Борис із Нижнього Бистрого,протоієрей Преображенського греко-католицького храму Володимир Бабич та лікарняний капелан о.Степан Сам- борський. На урочистій месі був присутній і пастор реформатської церкви ГІойош Йовзон. Настоятель храму отець Олександр Сулінчак висловив вдячність усім жертводавцям та парафіянам, які подбали про віднову Божої святині. Символічний подарунок - картину із зображенням римо- католицької церкви - він вручив владиці Майнеку, який протягом 1989-1996 років був парохом цього ж храму. Особливі слова подяки звучали на адресу прихожанина й благодійника, народного депутата Валерія Лунченка, який доклав чимало зусиль для оновлення храму. Подяками парафіяльної ради та вірників були відзначені куратор церкви Степан Товт, члени парафіяльної ради Олександр Ляшко, Юрій Клекнер, Степан Шін, Віктор Шеффер, Роберт Чендеш, Йосип Гергардт, а також майстри й підприємці, всі, хто тією чи іншою мірою долучився до реконструкції культової споруди.