Бокшай Іоанн Бертолонович

Народився 6 липня 1874 р. в м.Хуст. Середньошкільну і теологічну освіту І. Бокшай здобув в Ужгороді. У 1898 р. він був рукоположений єпископом Юлієм Фірцаком у священики і призначений священнослужителем у с. Липча (нині Хустського району). У вересні 1899 р. Іоанна Бокшая призначають професором співу і музики Ужгородської вчительської семінарії та диригентом хору кафедрального храму «Гармонія» (1899-1909), який під його керівництвом на пісенних змаганнях в м. Кечкемет (Угорщина) завоював позолочений кубок.

За рішенням Міністерства шкіл і народної освіти в 1909 р. І. Бокшай був призначений середньо шкільним катехітом у Будапешті, де організував греко-католицький церковний хор. Протягом 1909-1912 рр. І. Бокшай навчався в Будапештській музичній академії (кл. проф. Д. Деменя).

У 1912 р. його призначили парохом у с. Синевир (нині Міжгірського району), де він повністю віддається музичній творчості. У роки Першої світової війни за «московські ідейні переконання». І. Бокшай був інтернований і у 1914 р. перебував у Мараморош-Сигетській в'язниці. У 1920-1921 рр. священик працював ус. Луг, а згодом-у м.Хуст (1921-1940).

За життя парох-намісник І. Бокшай був відзначений кількома титулами: титулярного і дійсного декана (1919), консисторіального радника (1921) та титулярного каноніка (1924). Він також брав активну участь у роботі музичної комісії «Товариства ім. О. Духновича», був членом Угорського парламенту. В історію музики увійшов як церковний композитор. Він - автор 10 Святих Літургій, Панахиди c-moll за померлими.

Композитор гармонізував також колядки, великодні наспіви («Ангел вопіяше», «Христос Воскрес», «Світися» та ін.) та народні пісні для хору, солістів, дуету у супроводі фортепіано. І. Бокшай - автор світських хорових творів на вірші місцевих поетів, фортепіанних композицій «Русская фантазія» та «Полынок», музики до драми О. Духновича «Надежда в Бога», а також дитячої оперети «В чужому пір'ї» (1923).

До його заслуг належить систематизація і видання «Церковного простопінія» - зібрання церковних наспівів на весь рік і для всіх потреб (Ужгород, 1904; Будапешт, 1906), яке і до цього часу є обов'язковим у церковній практиці області. Помер І. Бокшай 24 квітня 1940 р., похований у Хусті.