Menu

Чого мудрі батьки ніколи не забороняють своїм дітям

24.05.2021
98
0
Сучасні діти стикаються з величезною кількістю можливостей — і такою ж кількістю заборон. Як не виховати нещасну дитину, яка всього боїться і якій “все не можна”. Безумовно, батьки намагаються вберегти свою дитину від небезпек, поганого впливу і поганих звичок. Однак є кілька неочевидних речей, в яких батькам краще розслабитися і дати дитині свободу.

1. Дивитися сучасні мультфільми

Є стереотип, що мультфільми, які зараз виробляють, — всі про монстрів і не несуть жодної корисної інформації. По-перше, мультфільми все-таки є різні. І про монстрів, і не тільки. І багато з них намальовані дуже якісно. Пам’ятайте, що наші батьки свого часу теж були шоковані мультиками, які ми дивилися.
Але не варто “підсаджувати” дитину лише радянські мультфільми. Вони, можливо, добрі, але морально застарілі. Вони доносять приклади поведінки, спосіб життя і життєві реалії, які давно в минулому і які дитина не зустріне навколо себе. Щоб вона росла в актуальному інформаційному середовищі (і була “в темі” серед ровесників), треба дозволяти дитині переглядати сучасні мультфільми та вчити її розпізнавати якісний і не дуже матеріал.

2. Бігати по калюжах і бруднитися

Ви напевно переживаєте, щоб дитина не промочила ноги під час дощу і не захворіла, а тому суворо наказуєте їй оминати всі калюжі. Але калюжі — це ж так цікаво! У них треба запхати руку, ногу, покидати камінчики, пострибати в них. Дозвольте маленькому досліднику проявити себе і не припиняйте бажання пізнавати світ. А за сухі ноги нехай відповідають гумові чоботи. Так само варто змиритися з фактом, що з вулиці дитина прийде брудною та їй знадобиться душ і змінний комплект одягу.

3. Фантазувати і мати уявних друзів

“Що ти таке придумав?”, “Що за дурниці?” — так батьки часто реагують на прояв дитиною фантазії. За статистикою, майже половина дітей в певному віці має уявних друзів, і психологи заспокоюють: це нормально. Дитина розуміє, що її друг уявний, у неї немає галюцинацій і вона не бачить привидів. Дозвольте малюкові фантазувати і ділитися з вами плодами своєї уяви.

4. Бути дивним

Часто батьки хочуть від своєї дитини двох протилежних речей одночасно: бути особливою і при цьому бути, як всі. Тобто ти, дитино, звичайно, повинна бути найрозумнішою, найкрасивішою, унікальною, творчою, але, будь ласка, не смій виділятися з натовпу. В житті це виглядає як вмовляння заплести косички/зав’язати хвостики — тому що “ти ж дівчинка”, “інші так ходять”, “що подумає вихователь”. Або одягнути тільки ті речі, які добре поєднуються між собою, хоча дитина хоче червоні штани в смужку, зелену кофту в горошок і бузкові шкарпетки з машинками.

Дозвольте дитині гратися не з усіма і не спілкуватися з нав’язаними однолітками, якщо їй не хочеться. Самій вибирати, що одягти (можна підказати, переконати одягнутися хоча б по погоді, але не вимагати), які книжки читати. Якщо дитина діє в межах зони безпеки і не порушує чужі кордони, то нехай робить так, як вважає за потрібне, робить дивні, на ваш погляд, речі.

5. Плакати

Скільки не переконують психологи, що висловлювати емоції через сльози — це нормально для будь-якого віку і статі, проте часто можна почути від дорослих “чоловіки не плачуть”, “а ну давай перестань плакати” тощо. Дозвольте дитині прожити негативну емоцію через плач, вихлюпнути її і заспокоїтися. Від цього хлопчик не виросте скиглієм, зате на одну психологічну проблему у нього точно стане менше. Якщо неможливо висловити емоції через плач — діти знайдуть інший вихід: битися, ламати предмети, завдавати шкоди собі. А це, погодьтеся, набагато більша проблема, ніж сльози.

6. Верещати, бігати, кричати

Для дитини прояв активності у вигляді бігу, криків, вересків — абсолютно нормальне явище. У неї дуже багато енергії, яку треба якось вивільнити. І безглуздо змушувати малюка на вулиці постійно бути поруч, не шуміти і зайвий раз не рухатися. Виходить, ні вдома йому не можна шуміти і бігати, ні на вулиці. Така дитина ризикує вирости замкнутою, залежною від батьків, нездатною на адекватний прояв емоцій і бажань.

Звичайно, варто пояснити дитині, що в деяких місцях і ситуаціях крики та біг недоречні. Але набагато краще у неї вийде стримуватися в потрібний момент від шуму, якщо в основному є повна свобода для виплеску енергії.

7. Висловлювати власну думку

Оскільки на батьках лежить повна відповідальність за дитину, їм зручніше, щоб та завжди і в усьому беззаперечно слухалася. Однак дитина — це все-таки окрема людина з власним поглядом на життя, причому з самого народження. І важливо не просто наказувати їй зробити те чи інше, але вчитися домовлятися, знаходити компроміси, пояснювати, чому необхідно щось зробити, а від чогось відмовитися.

Також дитина повинна знати, що висловити свою думку можна і в спілкуванні з іншими дорослими, наприклад, вчителями. Не можна перебивати і грубіянити, але висловити думку — це нормально. І якщо вона не збігається з учительською — це теж нормально. Навик відстояти свою позицію — один з найцінніших в майбутньому житті вашої дитини.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Категорії