Кілька порад, як правильно точити сокиру

Для підвищення продуктивності теслярських робіт важливо, щоб сокира була належним чином підготовлена - це зрозуміло кожному. Однак просто гостра сокира не зробить вас "передовиком соціалістичного змагання". Вона має бути не просто гострою, а правильно заточеною.

Розберемося, як це зробити, і що таке правильне заточення сокири для різних цілей.

При підготовці сокири до використання потрібно врахувати два моменти: кут заточення й ширина фаски. Оптимальний кут заточення кожний вибирає сам, виходячи з особистого досвіду.

Справа в тому, що вибір правильного кута залежить від чотирьох основних факторів:

По-перше, від породи дерева. Ясно, що різна деревина має й різну "твердість".

По-друге, від стану цієї деревини: суха вона або волога.

По-третє, від характеру тієї роботи, що буде виконуватися за допомогою сокири (колка, обтісування і т.д.).

І, нарешті, по-четверте, від марки сталі, з якої виготовлена сокира.

Тому можна дати тільки "усереднені" рекомендації з кута заточення. Якщо потрібно рубати суху деревину, то кут потрібно робити в межах 25-30 градусів. Для обтісування свіжозрубленого дерева краще підійде кут приблизно 20 градусів. Тільки варто мати на увазі, що чим менший кут, тим швидше сокира стане тупитися.

Ширина фаски також впливає на продуктивність сокири. Однак її змінюють досить рідко. Це робиться методом кування металу. Раніше застосовувався такий спосіб, як "відтягнення леза". Сокиру, що зносилася, несли ковалю, і він надавав їй "другу молодість".

Сучасне виробництво не "обтяжує" себе гарним куванням. Тому народна кмітливість підказала інший варіант. Сокиру точать подвійним "спуском". Перший кут приблизно 15 градусів, а саме вістря (другий кут) заточують за середнім значенням (25 градусів).

Як заточувати сокиру

Сам процес заточення вимагає граничної уваги. При використанні електроточила процес займає мало часу, однак відбувається перегрів металу, що не кращим чином позначається на твердості ріжучо-колячій частині сокири.

Тому першою справою потрібно подбати про те, щоб звести биття точильного кола до мінімуму. У процесі заточення треба постійно стежити за станом поверхні кола й регулярно його "правити". Тільки в цьому випадку можна заточення зробити якісним.

Багато чого залежить і від того, як тримати сокиру під час заточення. Її лезо має бути спрямоване назустріч обертанню, а обух потрібно намагатися тримати під кутом 45 градусів. Під час заточення варто плавно переміщати сокиру уздовж поверхні "точила", домагаючись ретельного шліфування фаски. Не потрібно забувати про перегрів. Бажано занурювати сокиру у воду після кожного "проходу" від краю до краю.

"Доводять" сокиру вже за допомогою бруска, який постійно змочують водою. Необхідно домогтися, щоб лезо було заточене однаково з обох боків.