Як порозумітися з трудоголіком
19.06.2023
171
0
Він засиджується на роботі допізна, весь час думає про справи, а вихідними може запросто взяти на підготовку додатковий звіт. Такий портрет трудоголіка. Що робити, якщо ви з ним живете.
Втім, є різні трудоголіки. З погляду психології серед невгамовних любителів попрацювати можна виділити принаймні дві великі групи. Перші — це люди, які дуже захоплені своєю справою. Але якщо близькі просять їх побути поруч, вони намагаються знайти для них час у своєму щільному розкладі. У сім'ї такій людині добре, тому, перебуваючи вдома, вона із задоволенням займається домашніми справами.
Зовсім інша річ, коли людина «втікає» в роботу, намагається сховатися в ній від спілкування з близькими. У сім'ї йому некомфортно. Це може бути обумовлено наявністю конфлікту. Але часом такі люди просто не вміють, не люблять чи не хочуть вибудовувати стосунки, підпускати когось близько до себе. Можливо, у роботі вони шукають порятунку від психологічних проблем. У разі нерідко потрібна допомога психолога.
Втім, ставати не лише дружиною трудоголіка, а й трудоголічкою необов'язково. Важливо лише мати заняття, яке вас захоплює, мати свої інтереси. Такий шлюб — чудова можливість розвивати саме свою особистість: занурений у справи трудоголік не заважатиме цьому. При цьому «чіплятися» за нього, робити так, щоб все ваше життя було обумовлене його планами, безглуздо. Інакше ви ризикуєте постійно чекати його біля вікна і в результаті отримати лише образу та розчарування.
Дружини багатьох трудоголіків із задоволенням витрачають зароблені чоловіками кошти: якщо милого ніколи немає поруч, можна отримати хоча б такий еквівалент його кохання. Якщо в сім'ї це всіх влаштовує, то чому б і ні.
Його даремно дорікати і звинувачувати в тому, що він приділяє вам мало уваги. На це він завжди матиме відповідь: я працюю для нашого спільного блага. По суті, трудоголізм — це залежність, вона багато в чому схожа на алкоголізм (невипадково багато трудоголіків, втративши роботу, починають пити). Однак якщо алкоголізм ганьбиться суспільством, то трудоголіка прийнято навіть хвалити: ось як він працює, щоб забезпечити сім'ю. Найчастіше він і сам вірить у це.
Трудоголіку не варто закочувати скандалів, ридати та вимагати, щоб він менше працював. Якщо він і без того має проблеми у спілкуванні, це його лише відштовхне. На тлі конфліктів такі люди ще більше йдуть у роботу або взагалі йдуть жити самі по собі.
Як же бути? Прекрасний спосіб задовольнити обидві сторони створити певні ритуали. Наприклад, ви домовляєтеся, що у п'ятницю ввечері завжди ходите до кафе, а у вівторок вранці разом плаваєте у басейні.
Ці плани потрібно не лише обговорити, а й вписати в щільний розклад любителя попрацювати, зробити їх такими ж обов'язковими, як і роботу. Це особливо важливо, якщо у сім'ї є діти. Тато повинен знати: хоч би як багато справ чекало його в новому проєкті, гра у футбол із сином чи похід у зоопарк мають відбутися.
І нарешті, як би не хотілося вам проводити той вільний час, який є, у вузькому сімейному колі, важливо відпускати трудоголіка і до друзів.
У такої людини обов'язково має бути коло спілкування, не пов'язане з його роботою, інакше з вічної зайнятості вона просто не вийде.
Захоплення чи втеча
Довгий час трудоголізм вважався гарною якістю — таких людей ставили у приклад, ось, мовляв, як самозабутньо працюють. Зараз психологи, лікарі та й багато фахівців з персоналу, поведінку трудоголіків не схвалюють. На думку експертів, надмірна самовіддача на роботі загрожує емоційним вигорянням, перевтомою, що веде до розвитку багатьох захворювань, втрати інтересу до справи. А ще трудоголік може суттєво зіпсувати життя рідним та близьким. Такий чоловік (або дружина — трудоголізм серед жінок у наш час не рідкість) начебто є, а начебто б його й немає, адже він постійно на роботі, а вдома нерідко занурений думками у справи.Втім, є різні трудоголіки. З погляду психології серед невгамовних любителів попрацювати можна виділити принаймні дві великі групи. Перші — це люди, які дуже захоплені своєю справою. Але якщо близькі просять їх побути поруч, вони намагаються знайти для них час у своєму щільному розкладі. У сім'ї такій людині добре, тому, перебуваючи вдома, вона із задоволенням займається домашніми справами.
Зовсім інша річ, коли людина «втікає» в роботу, намагається сховатися в ній від спілкування з близькими. У сім'ї йому некомфортно. Це може бути обумовлено наявністю конфлікту. Але часом такі люди просто не вміють, не люблять чи не хочуть вибудовувати стосунки, підпускати когось близько до себе. Можливо, у роботі вони шукають порятунку від психологічних проблем. У разі нерідко потрібна допомога психолога.
Шанси на успіх
Зрозуміло, жити з трудоголіком першого типу простіше. Однак і в цьому випадку найбільш успішним шлюб із такою людиною буде, якщо його дружина теж відрізняється підвищеною любов'ю до роботи. Ще більше шансів на успіх, якщо у подружжя при цьому спільні інтереси, наприклад, вони працюють в одній сфері.Втім, ставати не лише дружиною трудоголіка, а й трудоголічкою необов'язково. Важливо лише мати заняття, яке вас захоплює, мати свої інтереси. Такий шлюб — чудова можливість розвивати саме свою особистість: занурений у справи трудоголік не заважатиме цьому. При цьому «чіплятися» за нього, робити так, щоб все ваше життя було обумовлене його планами, безглуздо. Інакше ви ризикуєте постійно чекати його біля вікна і в результаті отримати лише образу та розчарування.
Дружини багатьох трудоголіків із задоволенням витрачають зароблені чоловіками кошти: якщо милого ніколи немає поруч, можна отримати хоча б такий еквівалент його кохання. Якщо в сім'ї це всіх влаштовує, то чому б і ні.
Скандали марні
Найскладніше, коли один із подружжя хоче проводити разом багато часу, сподівається на якісь знаки уваги, чекає на допомогу по дому, а другий — цілком і повністю занурений у роботу. Багато пар розпадаються. Якщо ж ви хочете зберегти шлюб, важливо розуміти: радикально змінити не можна жодну людину, трудоголіка — тим більше.Його даремно дорікати і звинувачувати в тому, що він приділяє вам мало уваги. На це він завжди матиме відповідь: я працюю для нашого спільного блага. По суті, трудоголізм — це залежність, вона багато в чому схожа на алкоголізм (невипадково багато трудоголіків, втративши роботу, починають пити). Однак якщо алкоголізм ганьбиться суспільством, то трудоголіка прийнято навіть хвалити: ось як він працює, щоб забезпечити сім'ю. Найчастіше він і сам вірить у це.
Трудоголіку не варто закочувати скандалів, ридати та вимагати, щоб він менше працював. Якщо він і без того має проблеми у спілкуванні, це його лише відштовхне. На тлі конфліктів такі люди ще більше йдуть у роботу або взагалі йдуть жити самі по собі.
Як же бути? Прекрасний спосіб задовольнити обидві сторони створити певні ритуали. Наприклад, ви домовляєтеся, що у п'ятницю ввечері завжди ходите до кафе, а у вівторок вранці разом плаваєте у басейні.
Ці плани потрібно не лише обговорити, а й вписати в щільний розклад любителя попрацювати, зробити їх такими ж обов'язковими, як і роботу. Це особливо важливо, якщо у сім'ї є діти. Тато повинен знати: хоч би як багато справ чекало його в новому проєкті, гра у футбол із сином чи похід у зоопарк мають відбутися.
І нарешті, як би не хотілося вам проводити той вільний час, який є, у вузькому сімейному колі, важливо відпускати трудоголіка і до друзів.
У такої людини обов'язково має бути коло спілкування, не пов'язане з його роботою, інакше з вічної зайнятості вона просто не вийде.