Світова криза: чи витримає український бізнес карантин, закриті кордони та паніку

В Україні запровадили загальнонаціональний карантин та закрили більшість пропускних пунктів на кордоні. Кожен крок влади проти коронавірусу так чи інакше впливає на певні галузі бізнесу. Наслідки цих заходів можуть бути катастрофічними, якщо не мати антикризового плану.

Чи призведе паніка до надприбутків?

В Україні наразі відомо про перший смертельний випадок через коронавірус. Однак, нестача інформування з боку МОЗ, постійне висвітлення лякаючої інформації про коронавірус у ЗМІ та просто людський інстинкт самозбереження вже змогли підняти чималу паніку.

Фотографії пустих полиць у супермаркетах та аптеках поступово стають реаліями Києва та інших великих міст. Люди поповнюють запаси солі, цукру муки, круп, антисептичних засобів та інших товарів.

Що це означає для бізнесу? Перш за все підвищений попит. Власники супермаркетів, аптек, виробники продуктів харчування, ліків, масок та товарів першої необхідності дійсно зможуть підняти ціни та отримати надприбутки.

Ефект може протриматись недовго, бо надспоживання рано чи пізно призведе до падіння попиту та збитків. Людина не піде купляти гречку, якщо у неї вдома стратегічний запас крупи на рік вперед. Чим довше термін придатності продукту – тим більше згодом компанія-виробник отримає проблем з попитом.

Деякі люди роблять покупки з власних збережень "на чорний день". Задіяння в економіці більшої кількості грошей може стати позитивним фактором. Однак, жоден позитивний фактор не перекриє збитків від туризму, транспорту, розваг, сповільнення торгівлі тощо. Саме про це піде мова далі.

Туризм та розваги

Щороку до Києва приїжджає близько 1,5 мільйона іноземних туристів, до Львова – близько 1 мільйона. Особливо активно галузь розвивається у Львові – у 2018-му місто очолило топ-100 по Європі за приростом ночівель іноземців. Це вже не беручи до уваги внутрішній туризм, який також приносить чимало прибутків.

У рамках запобігання коронавірусу Україна закриває кордони для іноземців та припинила авіарейси. Також очікується, що внутрішній туристичний потік зменшиться у рази. Цьому сприятиме заборона масових заходів (фестивалів, концертів, футбольних матчів, конференцій), обмеження роботи розважальних центрів, кінотеатрів, черги на кордонах, збитий режим роботи транспорту та загальна стурбованість людей проблемами власної безпеки.

Від нестачі туристів прибуток втратять готелі, хостели та безліч інших закладів, прибутки яких зав’язані на туристах: сувенірні магазини, тематичні кафе, ресторани тощо.

На Київ припадає близько 65% ринку розваг. За даними Liga.net, загалом по Україні на розваги витрачають близько 265 мільйонів гривень на рік. Вдарять по індустрії не лише зовнішні фактори (такі як відтермінування на рік прокату фільму "Форсаж-9"), а й внутрішні. Йдеться про заборону кіносеансів та обмеження роботи розважальних центрів.

Співвласник мережі кінотеатрів Multiplex Володимир Трофименко заявив, що лише їхні збитки за місяць можуть становити близько 20 мільйонів гривень. Компанії мають виплатити зарплату співробітникам та компенсації торговим центрам, де розташовані їхні філіали.

За ланцюговою реакцією гроші втратять торгові центри, прибуток яких, зокрема, залежить від оренди приміщень розважальним центрам. Отримають збитки й футбольні клуби, які гратимуть при порожніх трибунах.

Транспорт

Боляче коронавірус вдарить по транспорту. Окрім того, що сплутати карти можуть величезні черги на кордонах, деякі люди взагалі відмовляються від поїздок. У Європі панує пандемія. Це – не найкращий час для подорожей.

Особливо тяжко у світі доводиться авіакомпаніям. Через епідемії у багатьох європейських країнах перевізники мають змінювати маршрути та відмовлятись від багатьох напрямів.

Орендовані літаки будуть стояти в ангарах та не зможуть себе окупити. Збитки авіакомпаній по всьому світу можуть скласти близько 120 мільярдів. Сполучені Штати заборонили перельоти з Європи, Ізраїль закрив кордони для іноземців, Італія оголошена закритою зоною. За таких умов перевізники можуть не вижити без державної підтримки.

Найбільша українська авіакомпанія МАУ весною вже скасувала близько 2 тисяч авіарейсів.

Як врятувати бізнес?

Деякі економісти впевнені, що після закінчення кризи деякі збитки можуть компенсувати підвищений попит. Люди поступово почнуть їздити у заплановані мандрівки, на які відкладали гроші, та користуватимуться послугами розважальних центрів.

Однак, є також безповоротні втрати, які варто очікувати. Наприклад, люди можуть витратити гроші на підготовку до "апокаліпсису", ліки, отримати менше зарплатні через карантин, бути скороченим на роботі через банкрутство фірми тощо. Ніхто зараз точно не знає, як довго триватиме паніка та як саме коронавірус вплине на ринок.

За таких обставин держава має підтримати підприємців. Європейські країни вже оголосили про створення фондів для підтримки бізнесу, розмір яких вимірюється мільярдами доларів. Знизити навантаження на підприємців можна й за допомогою інструментів управління. Наприклад, зробити постраждалим підприємствам податкові канікули чи знизити облікову ставку.

В Україні Нацбанк вже знизив облікову ставку до 10%, однак цього досі недостатньо, певен кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Зниження Нацбанком облікової ставки до 10% є досить незначним, щоб зробити кредити в Україні суттєво дешевшими та більш доступними. Інші країни вживають заходи для підтримки бізнесу. Зокрема, США продовжили податкові пільги для малого бізнесу та знизили облікову ставку до рівня 1,0 - 1,25 %. Японія виділила 4,1 мільярди доларів на підтримку малого бізнесу. Євросоюз планує виділити 25 мільярдів євро на підтримку малого бізнесу та соціально незахищених верств населення,– сказав Хмелевський у коментарі 24 каналу.

Порівняно з Європою чи Японією, Україна має значно меншу економіку. Бюджет, за попередніми оцінками, недоотримує у доходах навіть без впливу кризи. Державна казна може просто не потягнути виплату додаткових дотацій та поступок підприємцям.

Рішення на підтримку бізнесу абсолютно потрібні, проте у бюджеті немає таких грошей. У нас держава взяла на себе занадто багато обов’язків: треба платити пенсії, пільги нескінченні, за рахунок чого буде ще важче. Якби було менше зобов’язань, можна було б щось зробити, – сказав 24 каналу засновник просвітницької ініціативи "Останній капіталіст" Валентин Краснопьоров.