Закарпатці активно готуються до зими: купують дрова, брикети, вугілля
Минула зима для закарпатців виявилася досить важкою. Але незважаючи на незручності та тотальну економію ресурсів, дорогий газ, постійні відключення світла та невисокі прибутки, випробування все одно не зламали бойовий дух наших краян, лише зробили їх ще більш витривалими. Ті, хто до опалювального сезону торік підготувалися слабо, зараз заздалегідь думають про холоди, підбирають варіанти обігріву, моніторять ціни, радяться з більш досвідченими за себе знайомими, друзями, фахівцями. Люди кажуть, що сани треба готувати влітку, тож уже активно скуповують все, чим можна обігріти оселю.
У скільки ж обходиться закарпатцям підготовка до зими? Які ціни на дрова? Які альтернативні джерела опалення планують використовувати мешканці області? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив»?
Ціна на дрова поки що минулорічна
Враховуючи як подорожчання електроенергії, так і раніше захмарну вартість газу, чимало закарпатців шукають альтернативніші можливості обігріти будинки, ніж сучасні «блага цивілізації». А оскільки ще й у державі війна, ніхто не знає, що на нас чекає взимку. Тому й не дивно, що багато господарів саме зараз закуповують дрова.
«У нас вирубки практично не припиняються, – каже пан Іван із Калин, що на Тячівщині. – Весь час гудуть бензопили. Але зате якщо якась людина сама по собі зріже кущик – оштрафують. Тому іншого виходу, ніж купувати дрова, у більшості немає. Самотужки з сокирами лісом ходять хіба що відчайдухи та найбільш соціально незахищені… На них навіть лісники закривають очі, бо шкодують дітей, які потім мерзнуть взимку. Маю на увазі тих, хто випиває, ніде не працює і не забезпечує родини. А що стосується інших, то хтось замовляє дрова через лісгосп, а хтось – через людей, які пропонують послуги. Таких також досить багато. Нерідко окремі з них збувають відходи крадені, але клієнтам практично байдуже. Я також гріюся дровами. Купив дві машини по 13 тисяч. Ціни, порівняно з минулим роком, не зросли, тримаються поки що. Але що буде до осені – невідомо», – каже чоловік «Карпатському об’єктиву».
У Інтернеті можна знайти багато пропозицій щодо продажу дров. Вони надходять із різних куточків області. Телефонуємо за одним із номерів.
«Я – із Хустського району, – зізнається незнайомець, який представляється Василем. – Якщо дрова потрібно привезти в Хуст – беру 15 тисяч гривень за машину. Якщо, наприклад, у Ізу – можемо й за 14 домовитись.».
На запитання, де бере лісову продукцію, закарпатець грубо відповідає: «Не ваше діло! Або замовляєте, або не баламутьте голову!»
Звісно, грітися краянам чимось потрібно, тож чоловік знає, що все одно рано чи пізно дрова таки продасть. Хоча подібних пропозицій як у соціальних мережах, так і нас сайтах оголошень дуже багато…
При цьому дехто пропонує купити продукцію одразу вантажівкою, хтось же збуває у складометрах, або в кубометрах.
Колоті дрова пропонують по 1600 гривень за складометр, метрові (дуб, граб) – по 1000 гривень, із берези, акації (сухі) – 1500 гривень за складометр.
Тим часом, за словами лісників, у цьому році вони вже реалізували третину минулорічного обсягу дров. Запаси ще є, але й люди намагаються запастися альтернативними джерелами опалення далеко до початку холодів, тож замовлень очікується ще чимало.
Грітиметься взимку дровами і пенсіонерка з Виноградова Олена Фегер. Жінка каже, що придбати їх допоміг зять, бо сама із пенсії змогла б купити хіба що «тачанку дощок».
«Зятю офіційно виписали дрова. Купував через лісництво. У них навіть дешевше, ніж у інших. Придбав на 12 тисяч гривень. Привезли повнющу машину! У мене хата невелика, цього вистачить і на всю зиму, ще й на весну, якщо буде холодною. Дрова були вже поколоті, що стало для мене приємним бонусом. Але й скласти їх сили не мала, тому взяла двох хлопців і заплатила їм по 100 гривень за роботу. Сусідка ж за те, що покололи, віддала тисячу. А тих дров було… як кіт наплакав – один мікроавтобус. За самі дрова віддала 7500 гривень, але каже, що того навіть на один місяць буде мало, якщо не вмикатиме газ», – поділилася думками жінка.
У середньому машина дров на Закарпатті коштує 12-15 тисяч гривень, але багато хто купує одразу дві, а це вже 24-30 тисяч гривень. Далеко не в усіх взимку «нагорить» газу на таку суму… Тим більше, що дехто з закарпатців матиме ще й субсидію. Але люди бояться відключень світла, адже без електрики більшість газових котлів не працюють. Через це саме дрова наразі є у мешканців приватного сектору у тренді.
Які ще альтернативи цікавлять людей?
Крім дров дехто з закарпатців запасається ще й вугіллям та паливними брикетами.
Василь Сокач із Тячева продає, наприклад, деревне вугілля. Робить його сам із твердих листяних порід. Кілограм нефасованої продукції у нього коштує 26 гривень.
«Маю й антрацит, його вартість – 15700 за тонну, є й дешевше – по 11 тисяч. Найчастіше люди купують мішками. Один – 630 гривень. Часто опалення вугіллям поєднують із обігрівом дровами. У нас тепер чимало альтернатив газу. Часи непрості, треба страхуватися. Крім газових котлів багато зі знайомих останнім часом має ще й твердопаливні. На мою думку, до зими потрібно готуватися завчасно, а не все залишати на останню мить. Як на мене, це – дуже правильно! І якщо хтось хоче перестрахуватися, саме влітку потрібно думати про заміну чи вдосконалення системи опалення, а не в сезон, коли вже холодно», – зізнався чоловік.
Андрій Подоляк із Іршавщини вже другий рік виготовляє паливні брикети. Запевняє, протягом останнього часу замовлень стало у рази більше, ніж раніше.
«Вартість брикетів залежить від того, із чого вони зроблені, а відповідно, як горітимуть, якою буде віддача тепла. Ціни на них можуть бути різними – від 4500 до 7 і навіть 9 тисяч гривень. Наприклад, торф’яні дорожчі, із соняшнику трохи дешевші. Палети чи брикети можуть бути також із тирси, але тут також вартість залежить від породи дерева. Реалізовуються брикети переважно у мішках по 30 кілограмів. На жаль, дешевого тепла у нас немає вже давно, тож у будь-якому разі закарпатці мають обирати, чим саме грітися в холодну пору року, яка часто у приватному секторі починається навіть у вересні і може закінчуватися рпактично у травні, як було цьогоріч», – наголосив чоловік.
Справді, грітися за безцінь тепер не виходить ні у кого. Тож які ще альтернативи газу придумали для себе закарпатці?
Хустянин Дмитро Калинич планує обігрівати хату тирсою. Вона обходиться йому задарма, але заготовки чоловікові стягати додому доводиться все літо.
«Мішок тирси можна купити за 30 гривень, його вистачить на половину доби. На день взимку йшли 2. Для мене це досить дорого. Тому почав робити її сам. Маю спеціальний подрібнювач, який син купив ще 10 років тому, але практично не користувався ним, тож пустив його в дію. Я пенсіонер, часу вільного маю вдосталь, влітку з велосипедом тягну додому всякі сухі гілки, яких на берегах річок чимало. Коли назбирається велика купа, подрібнюю, підсушую і нехай чекають свого часу. Для опалення маю спеціальну пічку, яку змайстрував своїми руками. Під час відключень світла тирса мене дуже виручала. Але, крім того, будемо грітися і газом, тому опалення все одно безкоштовним для родини не вийде. Та, як би там не було, сподіваюся, все буде добре!», – наголосив чоловік.
Загалом більшість наших краян уже з перших днів літа почали думати про те, який вид опалення обрати на зиму. Й хоч грітися газом і далі буде більшість людей, та велика частина закарпатців, що мешкає у приватному секторі, вирішила додатково перестрахуватися і охоче закуповує дрова, бо, як кажуть наші земляки, береженого і Бог береже.
Марина АЛДОН
