Ворочево та Липча: чому люди відмовляються дотримуватися карантину
Закарпаття 22 травня не змогло перейти на другий – пом’якшений – етап карантину. Області на той момент не дозволив цього зробити критерій МОЗ щодо розрахунку хворих на 100 тисяч населення: мало бути від 10 до 12, а на Закарпатті отримали показник 13,3, тобто, майже 14 інфікованих на 100 тисяч люду.
На той час “змазав картину” спалах в обласному психоневрологічному диспансері в Мукачеві, але вже на минулих вихідних в області повідомили про ще один спалах коронавірусу — у селі Ворочево на Перечинщині, 28 осіб.
За два дні на Закарпатті заговорили про ще одне “закрите на карантин” село — Липча на Хустщині. З усього виглядає, що такими темпами область на другий етап пом’якшення може виходити ще довго (а мова про туристичний регіон, у якому дуже чекають запуску громадського транспорту та роботи готелів).
Але ще більш дивним на цьому фоні виявилося те, що в обидвох закритих на карантин селах люди обурилися посиленням протиепідемічних заходів. У Ворочеві говорили, що їм карантин не потрібен, бо в селі хворих не видно і коронавірусу в них нема. А у Липчі так званий блок-пост на в’їзді до села встановили лише з другого разу через обурення селян, які навіть відмовилися здавати біоматеріал на ПЛР-тести.
Словом, ситуація склалася дивна і викликала багато питань. Відповіді на них Укрінформ спробував з’ясувати у медиків та чиновників регіону.
У БІЛЬШОСТІ ЛЕГКИЙ ПЕРЕБІГ, ВАЖКО ПОЯСНИТИ ЛЮДЯМ, ЧОМУ ПОТРІБЕН КАРАНТИН
Найперше телефоную до Івана Погоріляка, мера Перечинської ОТГ, до складу якої входить “карантинне” село Ворочево. У понеділок пан голова здивував Укрінформ коментарем, що жителі Ворочева не хочуть дотримуватися карантину, двох людей із тих, хто повинен перебувати на самоізоляції, бо входять до кола контактних осіб, зупиняли на КПП при в’їзді в село та завертали додому при спробі виїзду з села працівники поліції.
По тому пройшло два дні — за цей час кількість підтверджених діагнозів COVID-19 у селі отримали ще двоє людей. Вулиці в Ворочеві продовжують дезінфікувати, малозабезпечним і багатодітним передають харчові набори, ліки. Голова у Ворочеві буває щодня, переконує людей дотримуватися карантину.
– Ну що вам сказати з приводу ситуації у Ворочеві? Її можна схарактеризувати коротко фразою: “Ситий голодному не товариш”, – каже Погоріляк.
– Це в сенсі? – перепитую.
– В тому сенсі, що більшість жителів, а у Ворочеві їх 800, не бачать хворих і не вірять у те, що вони в селі є. Люди порушують карантин, сваряться з владою і просять показати їм хворих. А ті, хто хворі, ізольовані в домівках на амбулаторному лікуванні, не виходять на вулиці і просять владу не називати їхні прізвища громаді, – каже він.
Загалом за три дні у Ворочеві таки вдалося домогтися виконання вимог карантину.
– Люди припинили ходити на каву до сусідів, не виходять на вулиці, не сидять на лавицях, – каже Іван Погоріляк. – Це добре, нам зараз треба стримати вірус і не дозволити йому поширитися далі.
Наразі в селі 30 хворих, це 9 сімей.
– Вони та їхні контактні особи зобов’язані не виходити з дому, – каже голова Перечинської ОТГ. – Усі інші їздять на роботу, на виїзді з села дезінфікують колеса автомобілів. Є інформація, що більшість роботодавців відправили багатьох співробітників із Ворочева в оплачувані відпустки. Проблеми у тих працівників, хто працював неоформленими — там є питання щодо збереження заробітних плат.
Цікавлюся у голови також про здоров’я інфікованих коронавірусом ворочівців.
– Троє осіб з інфікованих сьогодні у лікарні, в них тримається висока температура вже 5-ий день, – каже Іван Погоріляк. – В інших легкий перебіг захворювання, температура за 37, вони перебувають удома.
– Як пояснюєте людям, на скільки затягнеться карантин, вас же про це запитують? – цікавлюся.
– Думаю, що зможемо знімати обмеження у Ворочеві, коли припиниться розповсюдження вірусу і не виявлятимуть нових інфікованих, а ті, що хворі, будуть одужувати. Карантин знімемо лише за таких обставин. Це досить важко донести людям, бо вони вважають, що в селі вони здоровіші, й справді – у значної більшості легкий перебіг хвороби. Тому багато хто і пише в соцмережах, що вірус вигаданий і таке інше. Ситуація непроста, але нам вдається поки стримувати людей від контактів у селі. Сподіваюся, що наступного тижня підемо на покращення: тоді можна буде говорити про щось конкретніше, – каже Іван Погоріляк.
СПЕРШУ ЛЮДИ ВІДМОВИЛИСЯ, ПРОТЕСТУВАЛИ ЇХ НАСТУПНОГО ДНЯ
Тим часом у Липчі — селі на Хустщині, щодо якого районна комісія ТЕБ та НС засідала в Хустській РДА 25 травня (до РДА з цього приводу звернувся голова села з повідомленням про 8 осіб із підтвердженим діагнозом COVID-19 та 10 людей з вираженою симптоматикою) ситуація виявилася ще цікавішою, ніж у Ворочеві. Тут люди також не сприйняли посилення карантину.
Встановлювати блок-пост тут мали 23 травня у вівторок, тоді ж у селі працювали дезінфектори з ДСНС та виїхала мобільна група, щоби протестувати людей із вірусною симптоматикою. Але ні встановити блок-пост, ні відібрати біоматеріали від людей не вдалося: люди відмовилися від тестування.
Пояснити логіку щодо причини цієї відмови липчан мені так ніхто і не зміг — ні місцеві жителі, ні медики.
Утім, ситуацію у Липчі приборкати вдалося на третій день. Медики таки протестували місцевих жителів, а в селі таки встановили блок-пост (це було зумовлено ще й тим, що 28 травня на Вознесіння в сусідньому з Липчею селі храмове свято — додаткова причина порушити карантинний режим і розширити коло контактних осіб).
Як розповіла в коментарі Укрінформу Еріка Кекерчинь, в.о. директора Хустського Центру первинної медико-санітарної допомоги, наразі медики з мобільної бригади направили до Ужгорода 12 зразків біоматеріалів на ПЛР-тестування. Чекають результатів.
– Щодо ситуації із захворюваністю у Липчі можу сказати, що із 8 осіб, у котрих підтверджено коронавірусну інфекцію, троє перебувають на стаціонарному лікуванні. Двоє людей у Хусті в райлікарні, одного доправили до Ужгорода, – сказала вона. Решта — вдома на амбулаторному лікуванні.
Щодо інших жителів села, то медики проводять із людьми профілактичну роботу, спонукають дотримуються самоізоляції. Це важко, але два дні такої роботи — і в селі притихло. З людьми треба говорити, – наголошує медик, – люди вважають, що вони здорові, не хочуть розуміти, чому треба дотримуватися карантину. Але залишити ситуацію просто так не можна, бо ми отримаємо збільшення кількості хворих у районі, – каже лікар.
У СЕЛАХ З ЛЮДЬМИ ТРЕБА РОЗМОВЛЯТИ І ПОЯСНЮВАТИ СИТУАЦІЮ
З питаннями про ситуацію з коронавірусом в області та в карантинних селах кореспондент звернувся і до Єлизавети Біров, директорки Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА.
– Спочатку про карантинні села. Найперше тут треба говорити про те, коли і як доцільно посилювати карантинні заходи у населених пунктах. Керувати цим ми не можемо і рішення приймає влада на місцях. Але треба керуватися цифрами. Беремо Ворочево. У селі 800 жителів і там було 28 випадків, тепер 30. Там був сенс посилювати карантин і вводити обмеження, бо це справді спалах — одномоментний. А в Липчі ситуація абсолютно інша. Якщо розібратися, то є 8 підтверджених випадків, із них 4 особи — одна родина, тобто, охоплення не таке широке.
– Ви маєте на увазі, що там, у Липчі, недоцільно було посилювати карантин?
– Я такого не скажу, бо рішення приймає громада на місці.
– Там ішлося про те, що районна комісія прийняла це рішення на звернення сільського голови про 8 інфікованих та 10 осіб із вираженою симптоматикою у селі.
– Якщо вони прийняли в районі таке рішення, значить, його треба виконувати. Але вимога чи звернення голови — це ще не є критерій для прийняття рішення щодо посилення карантинних заходів чи послаблення. В таких випадках виникає соціальна напруга. Вона виникає завжди, коли люди бачать невпевнені дії. З приводу Липчі й карантину — в нас область наразі ще не перейшла на пом’якшення карантину. Тобто, має зберігатися режим масок, соціальна дистанція, продовжується заборона масових зібрань, зокрема і релігійних також, якщо кількість учасників понад 10 осіб.
Є, зрештою, постанова Кабміну від 20 травня №392 про встановлення карантину, де в останньому пункті йдеться про те, що послаблення можливе на території зі сприятливою епідеміологічною ситуацією. У нас на Закарпатті поки немає цієї сприятливої ситуації. У нас інцидентність 13,3 в області. Саме цей показник не дає нам шансів перейти на послаблення карантину.
Тому в таких ситуаціях відповідальність – на місцевій владі (особливо на головах сіл, які мають найбільший авторитет серед місцевих жителів). Саме вони повинні забезпечити дотримання безпечної епідситуації.
Щодо Липчі, там спрацювали мобільні бригади, медики зібрали біоматеріал, іде активне виявлення контактних осіб, в селі обмежено рух.
У таких випадках з людьми варто розмовляти і пояснювати ситуацію стільки, скільки треба. Ми ж, зрештою, хочемо вийти з цього карантину, а вийдемо тільки в такому випадку, коли дотримуватимемося вимог, – акцентує Єлизавета Біров.
– Я бачу, що люди на вулицях давно без масок, у магазинах міст зникли дезінфікатори. Мені би хотілося, аби на робочих місцях не забували про це все. Своєчасно виявити інфікованих і обмежити контакти — це запорука нерозповсюдження вірусу далі. Тому набуті за карантин навички життя ще рано змінювати, – наголосила чиновниця.
РОЗГЛЯНЕМО ПИТАННЯ ПОМ’ЯКШЕННЯ КАРАНТИНУ В ОБЛАСТІ
Тим часом у четвер 28 травня у Закарпатській ОДА заявили, що 29 травня в області, ймовірно, збереться комісія ТЕБ та НС і розгляне питання пом’якшення карантину в регіоні.
Про це сказав голова Закарпатської ОДА Олексій Петров.
– На жаль, 22 травня Закарпаття не потрапило в перелік областей, де пом’якшили карантинні заходи. Ми наразі не виконуємо критерій МОЗ про менше, ніж 12 осіб на 100 тис. інфікованих. Але ми щодня моніторимо динаміку, і на засіданні комісії ТЕБ та НС може бути прийняте рішення щодо переходу на другий етап пом’якшення карантину на Закарпатті, – сказав Олексій Петров на брифінгу в ЗОДА.
Наразі на Закарпатті є 1124 інфікованих коронавірусом, за минулу добу додалося ще 20 осіб.
Олексій Петров також зазначив, що наразі головні питання щодо пом’якшення карантинного режиму — це можливість відвідування спортивних занять, релігійних установ, закладів освіти зі збереженням карантинних вимог. Також відновлення регулярного та нерегулярного перевезення.
– До нас звернулися представники Укрзалізниці з питанням, чи готові ми запустити сполучення Ужгород-Київ. Так, ми готові з 1 червня — в разі, якщо не буде нових негативних моментів з приводу збільшення динаміки інфікування.
Утім, Петров також наголосив на тому, що незважаючи на можливі карантинні пом’якшення на Закарпатті, в області продовжуватимуть режим носіння масок, зберігатимуть соціальну дистанцію та проводитимуть дезінфекцію приміщень.
