Вільшанський дитбудинок: від них відмовились рідні, але не покинули чужі. ФОТО. ВІДЕО

Зимові свята – період, коли багатьом хочеться зробити хоч щось по-справжньому хороше і безкорисне для інших. Тож група волонтерів 19 грудня вирушила вітати особливих діток зі святом Миколая.

Ініціативу виявили газета «ЯСНО» та ОСББ «Господар-Хуст», які заради доброї справи об’єдналися. Долучилися волонтери з Мукачева, добродійники з Ужгорода та ряд небайдужих хустян.

На задвірках цивілізації, у самому серці Карпат, поміж густими лісами, серед казкової природи знаходиться заклад для особливих дітей. Тут живуть ті, у кого проблеми зі здоров’ям і від кого відмовились рідні.

Вільшанський дитбудинок-інтернат – це не просто сиротинець, це – спеціалізований заклад для дітей із вадами психомоторики. Зараз там живе 179 вихованців віком від 3 до 35 років. Кожен із них унікальний і цікавий і у кожного дуже важка і зовсім невесела у минулому життєва історія. Багато кого директор дитбудинку Богдан Кикина витягав, можна сказати, мало не з того світу. Наприклад, Ігор Лакатош. Він потрапив до Вільшанського дитбудинку із Мукачева з серйозними опіками. У 2007 році у нього вдома сталося нещастя, згоріло житло і хлопчик сильно постраждав під час пожежі. Мати ж нікуди не зверталася і залишила сина нерухомо лежати у обгорілому будинку. У 2009 році служба у справах неповнолітніх виявила дитину і із 2010 року хлопчик знаходиться в інтернаті. Однак стан його здоров’я був плачевним: ліва рука приросла до живота, тіло вкривали жахливі післяопікові рубці, шлунок через регулярне недоїдання вміщував усього 150 грамів їжі і у 8 років він важив всього 10 кілограмів.
 
У нас оперувати Ігоря  ніхто не брався. У Європейських державах виставили фантастичні рахунки. Допомогти в біді змогли американці, на яких вдалося вийти директору. У США, де Ігор побував уже 5 разів, повністю змінили життя хлопчика. Однак попереду в нього ще ряд пластичних операцій в Україні.

А от весела і талановита дівчина Едіта чудово співає. Вона дає для гостей такі концерти, що її витривалості на сцені можуть позаздрити професійні артисти. Лізі ж подобається допомагати по господарству.

Продовжувати про кожного можна ще дуже довго. Та й самі вихованці дитячого будинку можуть про себе розповісти чимало цікавого.

Оглядаючи чисті, впорядковані, оформлені у казковому стилі кімнати дитбудинку, людина замислюється, якою мужністю і гуманністю має бути наділений персонал, щоб працювати в подібному закладі. Тут усе інше відходить на задній план, а життєва суєта здається такими дрібницями…

У дитбудинку дбають про те, аби життя вихованців було цікавим. Там цілий комплекс різних майстерень для занять. Наприклад, діти навчаються ткати, виготовляти різні вироби із вовни, ліплять сувеніри із глини, відливають свічки, грають на різних інструментах. А ще – вони малюють, виготовляють паперові аплікації. Крім того, на території закладу живуть корови, кози, кішки, собака та курка. І всі вони утримуються не заради господарських потреб, а задля дітей, бо контакт із ними приносить вихованцям сиротинця велику радість.

Є на подвір’ї  Вільшанського дитбудинку і церква, куди ходять молитися і діти, і персонал. Вона гарно розмальована, невелика, але в неї вміщаються всі.

Тож волонтерам на свято Миколая організували справжню екскурсію територією і корпусами закладу. На гостей тут завжди чекають із концертом. Тому вдалося навіть побували на дискотеці, слухати вірші та пісні і щирі побажання вихованців Вільшанського дитбудинку, а опісля  Миколай роздав дітям подарунки.

Отже, аби навчитися по-справжньому цінувати щастя, усвідомити, що таке здоров’я, відчути тепло дитячих долонь, які не можуть доторкнутися до рідних батьків, у такому закладі варто побувати кожному.

Спасибі за унікальне відео та безкорисну допомогу Еренесту Драбу!