Menu

Православна Свято-Благовіщенська церква

15.04.2019
934
0
У щоденнику Мукачівського єпископа Й. де Камеліса є запис - який датується 1690 р. і підтверджує проживання в Хусті до прийняття Унії вірників православної церкви. Після розпаду Австро-Угорської імперії, яка вважала православ'я практично поза законом, але зусиллями хранителів прадідівської віри на Підкарпатській Русі православ'я було відроджене.
Православна Свято-Благовіщенська церква
Село Іза та в значній мірі м. Хуст стали осередком цього відродження. Очолював це відродження ієромонах Олексій Кабалюк - людина самовіддана, високодуховна, яка пройшла великі випробування захищаючи православ'я. У 1920 р. на рівні жупних управ піднімалося питання про організацію православної Церкви на Підкарпатській Русі.

Справа про організацію церковної консисторії Карпа-торуської православної Церкви в Хусті розглядалося і у 1924 р. По вулиці Великій Кірешській (Керамічна) стояла хата М. Палканинця в якій проводилися перші Богослужіння.
Православна Свято-Благовіщенська церква
Православна громада була організована на початку 1927 р., а вже у квітні, завдяки старанням Степана Каневського, Василя Палканинця під керівництвом о. Олексія Кабалюка, розпочали будівництво церкви. Спочатку була зведена деревяна споруда, новий храм збудовано пізніше. Землю під забудову церкви безкоштовно віддали Михайло Палканинець та Степан Каневський. Архітектурний стиль храму відповідав руському православному - це втілена ідея архімандрита Олексія Кабалюка.
Православна Свято-Благовіщенська церква
На Покрови о. Алексій освятив новозбудований храм і став його першим настоятелем аж до своєї кончини. Олексій Кабалюк залишив за собою багату духовну спадщину, високо підготовлених церковнослужителів, які з покоління в покоління гідно продовжували і продовжують його справу. Це протоієрей Йосип Ілюк, ієромонах Дмитро Кемінь, протоієрей Василь Поп, протоієрей Іоан Густі, протоєірей Олександр Медвецький, ієрей Георгій Чулей, протоієрей Констянтин Цуцков, протоієрей Іоан Вучкан. Псаломщики Василь Величко, Василь Штефуца, Михайло Синьо, Йосип Гаврило, Микола Барна, Іван Палажинець, Андрій Палканинець, Юрій Костянець, Йосип Ілюк. Помічників Михайла Черничка, Федора Ілюка, Микола Джумурата, Федора Костянця, Констянтина Величка, Миколу Ковача, Івана Агосту, Йосипа Штефуцу, Івана Стойку, Юрія Головко.

Кінець п'ятидесятих, шістдесяті та сімдесяті роки були часами гоніння на релігію і Благовіщенську громаду зокрема. Різні обмеження у відправі Богослужінь, заборони у відправі церковних потреб, все було направлено на громади.
Православна Свято-Благовіщенська церква
З початком середньої школи забрано фару розібрано огорожу, церковне подвіря проїжджали вантажівки на новобудову. Місцева влада рішила закрити храм, вважаючи несумісність школи і храму. Церква була збережена завдяки самовідданості - Миколи Барни, Миколи Стольця та Юрія Довганича, які їдуть в Москву. їх приймають управлінні по справах релігій при Раді Міністрів СРСР і отримують підтримку на свою користь. Храм було збережено.

В 1992 р. відбулися загальні збори прихожан, де було вирішено провести реконструкцію храму, що включала добудову (розширення) самого храму з улаштуванням дзвінниці під новозбудованим куполом.
Православна Свято-Благовіщенська церква
Керувати реконструкцією було доручено прихожанину храму - інженеру- будівельнику Барна Й.М. З його ініціативи та допомоги були вирішені фінансові проблеми. Виконуючи волю батька, Й.М. Барна доклав багато зусиль і часу у продовженні нормального функціонування храму. Внутрішній розпис храму після реконструкції виконали члени обєднання «Митець Верховини» - Андрій Кидора та Михайло Щербан. Починаючи з 1970р. незмінним настоятелем храму є протоієрей Іоан Вучкан і протоієрей Барна Василь.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото