Як хустська Жужа врятувала від смерті своїх п’ятьох малюків

Тварини вміють любити не лише людей, вони піклуються про своє потомство, можуть бути дуже передбачливими і діяти обдумано. Це довела проста безпорідна собака Жужа з Хуста. Про винахідливу тваринку розповіла постійна читачка з міста над Тисою.

Жужа потрапила на одне з підприємств із покаліченою лапкою. Вона кульгає з дитинства. Невеличка зростом і миролюбна тварина охороняє фірму вже близько п’яти років. Разом із нею там проживають ще четверо собак. На жаль, тварини часто голодують. Підгодовують їх частіше люди, що живуть неподалік, а не працівники підприємства. Керівник зовсім не дбає про чотирилапих охоронців, не виділяє на їхнє харчування жодної копійки. Є, звісно, на фірмі ще кілька людей, які пригощають їх тим, що приносять із дому, але не регулярно. Більше того, чорного кобеля Пірата привіз на роботу сам очільник підприємтва. Кажуть, що він раніше жив у його друга, однак набрид господарю, і той вирішив його позбутися.

Тож самець відчув себе на фірмі справжнім султаном між чотирма самицями. Оскільки жодна з собак не стерилізована, усі цуценята народжуються саме від нього.

Не раз народжувала малят і чорно-руда хроменька Жужа.

А нещодавно Пірат став батьком п’ятьох малюків, які привела на світ інша собака – Єва, яку також на фірму приніс один зі співробітників, на честь дружини якого вона й отримала ім’я.

Однак усіх цуценят охоронці втопили у Тисі. Жужа це бачила. У той час вона була саме вагітною. І от днями зникла.

Як з’ясувалося згодом, розумна тварина, аби вберегти потомство, втекла з фірми і привела на світ чотирьох малят у дворі однієї з мешканець вулиці. Вона заховала їх в гаражі – подалі від людських очей. Господиня на той час була у від’їзді, тож Жужа почувалася повноправною господаркою двору.

Цікаво, що робить вона так уже вдруге, а почалося це після того, як цуценят почали забирати в матерів і знищувати, бо раніше їх залишали і шукали їм господарів.

Минулого разу Жужа втекла народжувати до інших сусідів. На той час у будинку ніхто не жив, оскільки господар помер і хата протягом тривалого часу пустувала. Але зараз там винайняла житло одна багатодітна родина, тож тварина  обрала собі інше більш спокійне місце для того, аби привести на світ потомство.

Найгірше те, що в Хусті досі немає притулку для бездомних тварин. Хоча вони на сьогодні є майже в кожному закарпатському місті, а в деяких – навіть по декілька.

При цьому ще 7 квітня 2013 року в Ужгороді було підписано Меморандум з міськими головами Ужгорода, Мукачева та Хуста з питань регулювання числа  безпритульних собак. Тож із того часу притулки побудували не тільки в Ужгороді та Мукачеві, а навіть у Виноградові та Берегові, а в Хусті – ні притулку, ні грошей на нього, лише земельна ділянка, яку мерія погоджується віддати тим, хто за власні кошти готовий побудувати подібний заклад для безхатьків лише у тимчасове користування. А яка при цьому гарантія, що притулок потім не заберуть в людини, яка вкладе в нього власні ресурси – ніхто сказати не може.

Торік хустяни не раз піднімали це питання, але походи волонтерів до міської ради ніякого результату так і не дали. Тим часом в місті восени минулого року масово потруїли вуличних собак. І як стало відомо нашому виданню, до цього причетні люди з мерії.

Тож газета «Неділя Закарпатські новини» і надалі інформуватиме читачів про те, як складатиметься доля Жужі та її малюків, а також чи зрушиться з місця  питання з притулком у місті над Тисою.