Понеділок 17.02.2020 09:42
Menu

Хустська районна лікарня запрацює по-новому

08.02.2020
59
0
Нещодавно Хустщиною поширилися чутки про нібито закриття реанімаційного відділення Хустської ЦРЛ. Відтак, «Нарцисова Долина» вирішила з’ясувати, чи є підґрунтя у цієї інформації і що загалом нового в районній лікарні.

Хустська райлікарня – одна з тих, хто ввійшов до переліку опорних лікарень. Згідно з адміністративною реформою, на Закарпатті, окрім Хуста, буде створено 8 опорних лікарень — у Берегові, Виноградові, Волівці, Мукачеві, Тячеві, Рахові й Ужгороді. Тож ми поцікавилися в Олександра Нікітіна, виконувача обов’язків директора КМП Хустська районна лікарня ім. Віцинського, як заклад та медичний персонал готуються до змін і чи планують закриття окремих відділень.

– Жодне відділення ми не закриваємо, — стверджує Олександр Нікітін. — У нас усе йде згідно з графіком. Лікарі вже всі мають медичну реєстрацію, медсестри — у процесі. Маємо сучасну інтернет-мережу, закуплено нові комп’ютери. Всього можна укласти договір на 27 послуг. Однак для цього необхідно для кожної з них мати певний перелік фахівців, обладнання. Є цей перелік — договір укладається. Імовірно, що наша лікарня підпише 8. Тож є всі умови для функціонування. До слова, поліклініку теж приєднали до лікарні. Зараз це єдиний заклад.


Опорні лікарні будуть надавати більший обсяг медичної допомоги порівняно з рештою лікувальних закладів, а пріоритетний пакет медичних послуг (лікування інсультів та інфарктів, неонатологія, пологи та амбулаторно діагностичні дослідження) буде оплачуватись за підвищеним тарифом. Інші лікарні, не визначені опорними, отримуватимуть кошти за надані послуги за договорами з Національною службою здоров’я. Оскільки перелік цих послуг буде зазвичай коротшим, то й фінансуватимуть їх у меншому обсязі. Працюватимуть у режимі 24 години на добу, протягом семи днів на тиждень. У них надаватимуть екстрену медичну допомогу. Тут буде сконцентрована максимальна кількість вузьких спеціалістів — професійних лікарів. І це їх головна відмінність від неопорних лікарень.

 З 1-го квітня 2020 року, всі кроки на шляху трансформації системи охорони здоров’я здійснюватимуться через застосування електронних інструментів. Єдиним замовником та платником за програмою медичних гарантій буде НСЗУ.

 Уповноважені управляти закладами охорони здоров’я повинні працювати над тим, щоб заклади були автономні, мали діючу ліцензію на здійснення діяльності з медичної практики та ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних речовин та прекурсорів (за потреби), комп’ютеризовані, мали відповідну медичну інформаційну систему (МІС) та були підключені до центральної бази даних Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), мали професіоналів на місцях, які зможуть надавити якісні послуги з медичного обслуговування населення (медична послуга — послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою — підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником, а замовник відповідно – відшкодовуватиме вартість за неї.)

З 2020 року стартує черговий етап медреформи: медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, зможуть отримувати фінансування тільки за договорами з Національною службою здоров’я. Для цього вони повинні реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства. Заклади первинної медичної допомоги вже перейшли на таку модель організації – на черзі «вторинка» із поступовим переходом реформи на третинну ланку (високоспеціалізована допомога).

Лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади зможуть утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів. За даними МОЗ, Закарпаття з автономізацією лікарень не поспішало: у середині 2019 року тільки 13% закладів спеціалізованої допомоги змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства.

До кінця січня 2020 року в «турборежимі» було реорганізовано 99% медичних закладів області, які планують надавати медичні послуги через договори з НСЗУ. А от із комп’ютеризацією гірше: повністю укомплектовані технікою лише 56% лікарень. Робоче місце кожного лікаря мусить бути комп’ютеризоване, аби мати можливість кодувати діагнози пацієнтів. На основі цих даних перераховуватимуть кошти. Механізм фінансування закладів остаточно змінюється з медичної субвенції на розрахунок за надані послуги з Національною службою здоров’я з 1 квітня 2020 року.

 Отже, жодної лікарні в області не зачиняють. Тепер за гроші платників податків утримуватимуть не будівлі, а оплачуватимуть надані реальні медичні послуги пацієнту.
Підготувала Анна Перец
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото