Чому небо синє?
02.02.2022
424
0
Потрапляючи на щось, сонячне світло відбивається. Такі великі об’єкти, як Місяць, відбивають світло дуже добре. Місячний пил темний, але його здатність відбивати світло така висока, що Місяць яскраво світиться в нічному небі. А крихітні молекули газу занадто малі, щоб виконувати функцію дзеркала. Замість того вони поглинають світло, а потім самі випромінюють його у випадкових напрямах. Тобто кожна молекула повітря – це мініатюрне мерехтливе джерело світла.
Уяви собі на хвилину, що світло перетворилося на звук. Сонячне світло виявиться не лише однією нотою певної висоти, яку грають на одному інструменті, а величезним оркестром, який грає всі мислимі мелодії у всіх тональностях і на різній гучності! Ми бачимо дещо з цієї музики. Наші очі сприймають світлові хвилі різної довжини як кольори: фіолетовий, синій, зелений, жовтий, помаранчевий, червоний і синій.
Молекули повітря дуже легко поглинають синє світло і так само легко випромінюють його. Ось чому синє світло розсіюється по всьому небу і ми бачимо його зусібіч. Куди б ми не дивилися, ми бачимо лише синє світло. Тому все небо здається синім.
Інші кольори не настільки легко розсіюються атмосферою Землі і потрапляють до нас більш-менш прямою лінією. Ніколи не дивись просто на Сонце, тому що всі кольори, які містяться в його світлі (окрім небесно-синього) одночасно ударять тобі в очі. Така кількість світла може завдати шкоди твоєму зору.
Якби в атмосфері Марса було більше газу, то й там небо було б блакитним. Але там недостатньо газу для створення розсіювального ефекту. Якби ти опинився на поверхні Марса і поглянув угору, то побачив би біле небо (через пряме сонячне світло), трохи забарвлене бежевим пилом.
Неподалік полюсів Сонце ближче до горизонту, і сонячне світло, щоб досягнути земної поверхні, має пройти більшу відстань крізь атмосферу. Тут небо особливо блакитне.
