Реєстрація доменів і суперечки з приводу доменних імен – як передбачити ризики

1. Що таке домен?

Система доменних імен (Domain Name System, DNS) – унікальна буквенна або буквено-цифрова адреса (доменне ім’я) кінцевого мережевого обладнання для ідентифікації відповідного ресурсу. Ця система була запроваджена у 1983 році на заміну написання числових ІР-адрес, які важко запам’ятовувати й використовувати для ідентифікації. Простими словами, домен (доменне ім’я) – унікальна адреса у мережі Інтернет для адресації на неї комп’ютерів та ресурсів. ЗУ «Про телекомунікації» при визначенні домену використовує позначення частини адресного простору мережі.

Додаткову інформацію про реєстрацію доменів дивіться на сайті https://mixinform.com.

2. Які існують рівні доменів?

Увесь адресний простір всесвітньої мережі поділений на певні частини (рівні) для зручності користування, тобто має ієрархічну структуру. У доменному імені можна виділити такі його рівні:

1. Верхній або перший рівень, який є базою структури адресації – позначення, які знаходяться справа від останньої крапки. Це відомі нам домени з кодом країни (.ua, .en), загальні домени .com, .net. .org, .info, тематичні, та багато інших. Їх основоположність визначається тим, що домен верхнього рівня не можна придумати самостійно, та при реєстрації обирається існуючий.
2. Другий та третій рівень – частина доменного імені зліва від останньої крапки та передостанньої крапки відповідно.
3. Піддомен або субдомен – відносне поняття, яке є частиною доменного імені більш високого рівня, та використовується для адресації відповідного розділу сайту або ресурсу в інтернеті.

3. Які існують категорії доменів?

• Публічні, які адмініструються в інтересах суспільства, наприклад це домен .ua;
• Приватні – адмініструються певною особою у власних інтересах.

4. Суб’єкти:

• Реєстрант – особа, яка бажає зареєструвати та делегувати домен;
• Реєстратор – суб’єкти господарювання, що діють на підставі договорів із адміністратором та надають послуги із технічного забезпечення реєстрації й функціонування домену;
• Адміністратор публічного домену – суб’єкт господарювання, що адміністративно забезпечує працездатність публічного домену.

Серед основних видів правопорушень у сфері доменних імен виокремлюють такі:

 1.Кіберсквотинг (англ. сybercsquotting) – це діяльність із реєстрації та використання доменного імені із метою паразитування на чужій репутації, перепродажу конкурентам або шантажу цієї особи:

• Галузевий – реєстрація доменів за назвою видів товарів або послуг. Цей вид є найпоширенішим, оскільки точна відповідність назві товару гарантує більшу комерційну цінність серед споживачів;
• Брендовий – реєстрація домену іншого рівня, що містить точне або схоже позначення назв компаній;
• Зворотне захоплення– реєстрація торгової марки з назвою, яка вже міститься у відомому домені, із метою наступного звернення до суду та перереєстрації домену. Власник двійника може також налаштувати переадресацію домену на свій власний сайт, що вводитиме в оману споживача щодо роду товарів/послуг або взагалі припинення діяльності першої компанії.

2. Тайпсквотинг – реєстрація доменів, які співзвучні з існуючими добре відомими доменними іменами, але різняться декількома літерами або порядком написання літер. Метою такого порушення, яке може бути визнане неправомірним у зв’язку зі схожістю до ТМ, є отримання частини користувачів, які помилково вводять «невірну» адресу. Іноді використовується для компрометації конкурента.

3. Власне використання чужої зареєстрованої торгової марки у позначенні домену. Власник свідоцтва на знак для товарів і послуг має виключне право забороняти всім третім особам неправомірно використовувати знак, у тому числі в доменному імені. Світовою є практика, що торгова марка має пріоритет над доменним ім’ям – як правило право на домен визнається за особою, на чию ТМ схожий домен.

Для встановлення порушення прав на знак

• використання має бути без правової підстави;
• ТМ та частина спірного домену мають бути однаковими або схожими до можливості їх сплутання або введення споживачів в оману стосовно виробника товарів/послуг;
• знак має використовуватися у домені щодо товарів і послуг або споріднених щодо зазначених у свідоцтві на нього.

Щодо незаконного використання фірмового найменування зазначимо наступне – воно є чинним з часу його першого використання юридичною особою, правова охорона не передбачає подання заявки або його реєстрації. Це питанням є особливо важливим у спорах щодо загальних доменів верхнього рівня – .net, .com, .org та ін., реєстрація яких не потребує наявності торгової марки. У такому випадку особі для захисту своїх порушених прав варто докласти багато зусиль для доведення існування і належності цих прав.  

В обох випадках має бути встановлено протиправність мети використання – у комерційній діяльності правопорушника, тобто для отримання прибутку. При встановленні тотожності або схожості зі знаком для товарів і послуг порівнюють охоронюваний об’єкт із розрізняльною частиною доменного імені, і як правило, вимагає спеціальних знань та проведення експертизи об’єктів ІВ.