Жоржини. Як їх правильно висаджувати, та як доглядати

Під час вибору місця для посадки жоржин необхідно враховувати деякі їхні біологічні особливості: порівняно короткий вегетаційний період, велику потребу цих рослин у волозі, що сильно зростає з підвищенням температури навколишнього повітря, і велику крихкість їхніх трав'янистих стебел, що вимагають підв'язки до кілків.

Треба вибирати ділянку для посадки жоржин таким чином, щоб забезпечувався найбільш підходящий для них мікроклімат. Для швидкого росту рослин необхідно добре обігрівати ґрунт і висаджені рослини, щоб максимально використати порівняно короткий вегетаційний період. Тому ділянка для посадки жоржин повинна бути захищеною від вітру.

Ділянку для посадки жоржин необхідно захистити з усіх боків або з боку пануючих вітрів деревами, будовами, огорожами, захисними смугами або фруктовими деревами. Вона, за можливістю, повинна бути рівною або мати південний чи південно-східний схил (для південних і південно-східних районів, навпаки, кращими є північні й північно-західні схили, що менше прогріваються сонцем). Небажаними є ділянки в зниженнях місцевості, у долинах і улоговинах, де відбувається скупчення холодного повітря та часті пізні заморозки.

На ділянці, призначеній для посадки жоржин, не повинно бути високого стояння ґрунтових вод (ґрунтові води не повинні підніматися вище 60-70 см від поверхні ґрунту). При більш високому стоянні ґрунтових вод рабатки, клумби або гряди з жоржинами необхідно підняти за рахунок поглиблення доріжок, борозен і сусідньої площі. В інших випадках робити рабатки, що під-німаються над навколишньою площею, клумби або гряди недоцільно.

Ґрунт на ділянці, призначеній для посадки жоржин, повинен бути структурним, вологоємним і у той же час водопроникним. Значна частина невдач, що зустрічаються, з вирощуванням жоржин - результат поганої підготовки ґрунту.

Структуру ґрунту поліпшують шляхом додавання в нього органічних речовин. Такими добавками можуть бути гній (свіжий або перепрілий), перегній (листяний або гнойовий), компости різного вмісту, торф, дернова земля, солом'яна січка та інші органічні матеріали, що легко розкладаються в ґрунті. Для підвищення водопроникності важких, запливаючих глинистих ґрунтів можна вносити пісок (особливо грубозернистий), гравій, торф, торф'яний та кам'яновугільний попіл і навіть дрібний (попередньо просіяний і промитий) кам'яновугільний шлак, а також інші нейтральні матеріали, що поліпшують водопроникність.

У глибокі піщані ґрунти, які навіть при частих і посилених поливах не втримують вологу у верхніх шарах ґрунту, рекомендується додавати торф, глину, вермикуліт та інші вологоємні матеріали. Водночас варто помітити, що наявність у ґрунті гравію та дрібних камінчиків зазвичай не перешкоджає нормальному розвитку жоржин.

Строки посадки жоржин у відкритий ґрунт залежать від кліматичних умов даної місцевості. Жоржини можна висаджувати як тільки достатньо прогріється ґрунт непідрощеними діленими бульбами з явно вираженими вічками. Тижня через два з землі з'являються пагони. Необхідно стежити за температурою повітря і при загрозі заморозків рослини прикрити.

Зразкова відстань між рослинами встановлюється в половину висоти дорослої рослини (від 60 до 100 см у ряді), відстані між рядами - не менше 100 см. Біля кожної рослини вкопують кілки, які повинні бути міцними, висотою 160-180 см. Кілки забивають на глибину до 40 см. Після цього ближче до кілка висаджується рослина (з підливом води в лунку) так, щоб шийка бульби знаходилася на 4-5 см нижче рівня ґрунту.

Висаджені рослини необхідно регулярно і рясно поливати. Частота поливів регулюється залежно від температури й вологості повітря. У суху та спекотну погоду поливи в перший тиждень після посадки виконуються щодня, надалі рідше, але з таким розрахунком, щоб ґрунт під жоржинами завжди залишався вологим. Недолік вологи, особливо в суху спекотну погоду, приводить до вповільнення росту, здеревіння стебла, погіршення цвітіння та втрати декоративності жоржин, що зазвичай повільно відновлюється тільки з настанням більш прохолодної та дощової погоди.

Землю під жоржинами необхідно підтримувати увесь час у пухкому стані, чистою від бур'янів. Звичайне розпушування виконується після кожного поливання. Після утворення бутонів і змикання зеленої маси рослин розпушування припиняється.