Секрети зберігання виноградної лози

 Спочатку необхідно підготувати виноградну лозу до зимівлі

У кожного сорту винограду існує певний поріг витримування низьких температур, зазвичай це приблизно мінус 7°C. В умовах більш холодної зими необхідно захистити виноградні кущі від погодних впливів за допомогою додаткового вкривання.

Спочатку необхідно підготувати виноградну лозу до зимівлі. Для цього видаляють листя і виконують осінню обрізку плодоносних кущів. Головне завдання обрізки – зрізати непотрібні лозини, що відплодоносили. На кожному рукаві слід залишати гілку заміщення і плодову стрілку.

Перед укриванням винограду необхідно провести поливи для поповнення запасів ґрунтової вологи. Восени вологозарядкові поливи починають, як звичайно, відразу після збирання врожаю. Це створює сприятливі умови для концентрації вологи у ґрунті до осінньої диференціації суцвіть.

Існує безліч способів укривання винограду, але одним із оптимальних вважається створення повітряної подушки за допомогою дерев'яних щитів. У цьому разі під лози укладають сухий рослинний матеріал – листя, або четину (хвою). Зверху лозу накривають дерев'яним щитом з бортами, залишаючи навколо рослини кілька сантиметрів вільного простору. Зверху всю конструкцію вкривають будь-яким непромокальним матеріалом: поліетиленом, шифером, руберойдом, брезентом. Зверху можна додатково закидати вкривання шаром ґрунту, або дрантя.

Час укривання залежить від місцевих погодних умов на кожній конкретній території. Але важливо пам'ятати, що перші заморозки рослини повинні пережити відкритими. При невисоких негативних температурах відбувається загартовування лози, що є дуже важливим чинником, котрий визначає стійкість кущів винограду у зимовий період.
Агрус краще садити восени

Хочете посадити на ділянці новий сорт аґрусу? Робіть це восени!

По-перше, у прохолодну погоду аґрус краще вкорінюється. Багато тепла та сонячного світла запускають процес вегетації: рослина нарощує зелену масу, намагається зацвісти й дати плоди. В осінній період, навпаки, саджанцю не доведеться витрачати сили на відрощування листя чи цвітіння. Тому всю свою енергію він направить на розвиток кореневої системи. Коріння аґрусу активно розростається при температурі +10 – +12°С вдень і +5°С уночі. При осінній посадці приживаються від 80 до 90% саджанців.

По-друге, восени в розплідниках багатий вибір посадкового матеріалу. Власні живці й відводки за минуле літо саме підростають до повноцінного саджанця з розвиненим корінням. Та і сусіди охочіше діляться відростками, коли період плодоношення минув.

По-третє, велика кількість органічних відходів. Із завершенням дачного сезону на городі з'являється зайва органіка: попіл, бадилля, солома, листя. До цього часу може дозріти швидкий компост. Усе це можна закладати в посадкові ями, обходячись без промислових добрив.

Вибираючи саджанець аґрусу, треба пам'ятати: що молодший саджанець, то скоріше він адаптується на новому місці. Тому для посадки краще взяти саджанці, яким два роки. Наземна частина повинна мати 3-4 рівних гнучких пагони 25-30 сантиметрів заввишки.

Агрус невибагливий. Він росте майже скрізь, на будь-яких типах ґрунту. Примхливий аґрус тільки щодо сонячного світла (у тіні врожайність та якість ягід знижується) і надлишкової вологості (у заболочених низинах гине). Тому висаджуємо кущ на добре освітленій ділянці.

Якщо саджанці з відкритою кореневою системою купили заздалегідь і корінці підсохли, перед висадженням у ґрунт необхідно на 24 години занурити коріння у воду. Якщо на саджанцях є листя, видаляємо його. Потім перевіряємо коріння, обрізаємо все ушкоджене і засохле. Тепер готуємо глиняну бовтанку, в яку будемо занурювати коріння саджанців безпосередньо перед посадкою. Для цього в 1 літрі води перемішуємо 300 г глини, 300 г родючої землі, 1/2 пакетика стимулятора.

Виливаємо в підготовлені ями по 5 літрів води й чекаємо, коли всотається. Занурюємо коріння у бовтанку і установлюємо саджанець в яму. Кореневу шийку потрібно заглибити так, щоб вона опинилася на 4-5 сантиметрів під землею. Цей метод допоможе рослині в майбутньому відростити нові пагони прямо із землі. Таким чином кущ буде розростатися завширшки.

Усі пагони обрізаємо на 5-10 сантиметрів, щоб на кожному залишилося по 3-4 бруньки. Нам треба ще раз полити кущики і замульчувати органікою.

Підзимові посіви

Висіяне наприкінці осені насіння швидко сходить, а це можливість зібрати врожай раніше на дві-три тижні. А то і на місяць, якщо з першими теплими днями накрити грядки плівкою.

Посівний матеріал набрякне і проросте при таненні снігу, тому не треба турбуватися про полив. Насіння вже загартоване морозом, що підвищує його можливості переносити температури, близькі до 0°С, та навіть протистояти невеликому заморозку.

Відразу варто відзначити, точних часових меж, оптимальних для підзимових посівів, немає. На це питання може відповісти тільки прогноз погоди на наступні кілька тижнів. Саме тому городники-аматори підзимових посадок ретельно відслідковують прогнози на найближчий тиждень, а то і на місяць. Як тільки метеорологи заговорять про стійкі холоди – збирайтеся на дачу і сійте! Важливо, щоб прогнози не припускали відлиг. Якщо після морозів температура підвищиться до 3-4°С, насіння проросте і… вимерзне.
Майбутні грядки обробляють пласкорізом, удобрюють компостом, попелом (близько 4 склянок на кв. м) і ретельно рівняють граблями. Потім роблять неглибокі – на 3-5 сантиметрів – борозни. На дно сиплють що-небудь пухке (пісок, попіл, кокосовий субстрат, торф). Не варто боятися, що борозенки пізніше будуть занесені снігом, сіяти можна і по снігу.

Найкраще переносять зимівлю посіви на теплих грядках. У таких місцях і мульчуючий шар, яким накривають посадки, можна зробити значно тоншим.

Для підзимових посадок використовують тільки сухе насіння.

З настанням весняного тепла грядки можна накрити плівкою – так ґрунт прогріється швидше і насіння зійде раніше.

Вибір культур, що висівають з осені, досить широкий. Це: шпинат, листяний салат, редис, петрушка, кріп, буряк, морква, гірчиця салатна, цибуля-батун, цибуля-порей, щавель, огіркова трава, рукола, пастернак, коріандр, ревінь, цвітна, червонокачанна і пекінська капуста. Для посадки овочів обирають сорти, стійкі до стрілкування.

Як тільки випаде сніг

Тільки-но настане пора снігопадів, потрібно надійно накрити плантації суниці. А зверху покласти те, що посприяє снігозатриманню на грядках, скажімо, гілля. Варто перевірити укриття і на винограднику та підсипати снігу. Якщо падає мокрий сніг, або настала відлига, його втоптують навколо стовбурів плодових, щоб захистити їх від мишей. Протягом зими таку операцію доцільно повторити кілька разів.

Якщо сніг ще не випав, для захисту коріння дерев пристовбурні круги мульчують перегноєм або торфом шаром близько 10 см. Завдяки цьому температура ґрунту знижується не різко, а поступово. Таким же чином утеплюють і коріння прикопаних на зиму молодих саджанців.

До настання сильних морозів заготовлюють живці плодових для весняного щеплення. Після рясних снігопадів із гілок обережно струшують сніг, щоб не обламувалися. Взимку на оголених гілках добре проглядається засохле листя — це зимові гнізда золотогузки та інших шкідників. Ці гнізда необхідно ретельно зібрати і спалити. Одночасно знімають засохлі й зморщені плоди.

Сховок для столових буряків

Буряки найкраще зберігати у сухих підвалах і погребах при температурі близько 0-2ОС. Якщо вона підвищиться до більш як 3ОС, коренеплоди швидко зів’януть, а при занадто низькій підмерзнуть і почнуть гнити. Зручно тримати коренеплоди в ящиках, пересипавши їх сухим піском, торфом чи тирсою. Перед закладанням на зберігання буряки бажано «припудрити» крейдою або попелом, що певною мірою знижує ризик загнивання.
Озима цибуля

Сприятливим для садіння цибулі під зиму є період, коли температура повітря вдень коливається від 0ОС до плюс 5ОС, а вночі опускається до мінус 3ОС. Це свідчить про те, що на поверхні ґрунту приблизно плюс 3-4ОС.

Зазвичай така погода встановлюється на початку листопада. Місце для садіння цибулі слід вибрати сонячне, без застою вологи. Якщо існує ризик замокання, краще облаштувати так звану підняту грядку – насипати ґрунт заввишки 18-20 см.