Як вибрати справжнє вершкове масло
03.10.2019
391
0
Ні для кого не секрет, що часто продукт, який ми купуємо сьогодні як вершкове масло, насправді не є таким. У кращому разі це спред, у гіршому – маргарин. Як вибрати в магазині «правильне», свіже та якісне масло від корівки?
Для початку потрібно зрозуміти, що таке вершкове масло, спред і маргарин. Вершкове масло може виготовлятися винятково з коров’ячого молока і продуктів його переробки. Вміст рослинних жирів не допускається. Як добавки в ньому можуть бути присутніми молочна кислота, харчова кухонна сіль, натуральні харчові барвники – екстракт аннато і бета-каротин, а також ретинол (вітамін А). При цьому вміст молочного жиру у вершковому маслі має бути не менше за 61,5 %, а за окремими його групами розподілятися так: масло «Бутербродне» – від 61,5 до 72,4 %, масло «Селянське» – від 72,5 до 79,9 %, масло «Екстра» – від 80 до 85 % жиру.
Спред виробляється із суміші натуральних молочних жирів і олії (соняшникової, кукурудзяної, соєвої, арахісової, бавовняної, оливкової, гірчичної, ріпакової, пальмової тощо), а також харчових добавок, наповнювачів і вітамінів. Частка молочних жирів у ньому – не менше від 25 % від загальної кількості жиру.
Маргарин – жироводний продукт, виготовлений з олії з додаванням або без додавання тваринних жирів і молочних продуктів, поверхнево-активних речовин, харчових і смакоароматичних добавок. Масова частка жиру в твердих маргаринах може становити від 39 до 84 %, а в рідких – від 60 до 95 %.
– Що ж сьогодні відбувається? Нам під виглядом вершкового масла пропонують продукт з дешевими рослинними жирами, а платимо ми за нього, як за справжнє вершкове масло, тобто в кілька разів більше, – розповідає генеральний директор ДП «Харківстандартметрологія» Володимир Величко. – Потрібно запам’ятати найголовніше правило: в справжньому вершковому маслі взагалі не повинно бути рослинних жирів. Тому перше, на що слід звертати увагу при виборі масла, – його склад. Там повинні фігурувати тільки молоко і продукти його переробки, іноді сіль і наведені вище дозволені харчові добавки.
– У додаванні рослинного жиру до вершків немає нічого протизаконного, якщо такий продукт називається «спред» і молочні жири позначені в його складі в процентному співвідношенні з введеними рослинними жирами, – зазначає Володимир Величко. – Але такий продукт і коштувати має менше.
Читаючи маркування, особливу увагу потрібно звертати й на те, відповідно до якого документа виготовлено продукт. Якщо масло виготовлене за національним стандартом, то на упаковці має бути вказано саме ДСТУ 4399:2005 і ніякого іншого, оскільки щодо маргаринів і спредів теж діють свої ДСТУ, але з іншими цифровими позначеннями (ДСТУ 4445:2005 і ДСТУ 4465:2005).
Ще одним показником справжнього вершкового масла є ціна. З однієї тонни молока, залежно від жирності, виходить усього 40–50 кілограмів масла. Тому дешевим воно бути ніяк не може. Натякнути споживачу на те, що масло не справжнє, може його консистенція: справжнє масло з морозильної камери не повинно бути м’яким, а з холодильника – дуже м’яким.
А щоб упевнитись, що це якісний продукт, роздивіться упаковку, звернувши увагу на її чистоту, цілісність і відсутність деформації брикетів (вона свідчить про те, що масло розморожували, а потім заморожували). Краще купувати масло у фользі: це гарантія, що там зберігся вітамін А, який втрачається на світлі.
Безпечніше купувати масло у великих магазинах – там установлено холодильне обладнання та дотримуються температурні режими зберігання.
Якщо купуєте масло на вагу, зверніть увагу на колір і запах. Занадто жовте масло повинно насторожити – так само, як і занадто біле. І ще – справжнє вершкове масло практично не пахне; кислий присмак свідчить про використання дуже кислих вершків або тривале зберігання масла, а дріжджовий запах є наслідком забруднення продукту сторонньою мікрофлорою.
Для початку потрібно зрозуміти, що таке вершкове масло, спред і маргарин. Вершкове масло може виготовлятися винятково з коров’ячого молока і продуктів його переробки. Вміст рослинних жирів не допускається. Як добавки в ньому можуть бути присутніми молочна кислота, харчова кухонна сіль, натуральні харчові барвники – екстракт аннато і бета-каротин, а також ретинол (вітамін А). При цьому вміст молочного жиру у вершковому маслі має бути не менше за 61,5 %, а за окремими його групами розподілятися так: масло «Бутербродне» – від 61,5 до 72,4 %, масло «Селянське» – від 72,5 до 79,9 %, масло «Екстра» – від 80 до 85 % жиру.
Спред виробляється із суміші натуральних молочних жирів і олії (соняшникової, кукурудзяної, соєвої, арахісової, бавовняної, оливкової, гірчичної, ріпакової, пальмової тощо), а також харчових добавок, наповнювачів і вітамінів. Частка молочних жирів у ньому – не менше від 25 % від загальної кількості жиру.
Маргарин – жироводний продукт, виготовлений з олії з додаванням або без додавання тваринних жирів і молочних продуктів, поверхнево-активних речовин, харчових і смакоароматичних добавок. Масова частка жиру в твердих маргаринах може становити від 39 до 84 %, а в рідких – від 60 до 95 %.
– Що ж сьогодні відбувається? Нам під виглядом вершкового масла пропонують продукт з дешевими рослинними жирами, а платимо ми за нього, як за справжнє вершкове масло, тобто в кілька разів більше, – розповідає генеральний директор ДП «Харківстандартметрологія» Володимир Величко. – Потрібно запам’ятати найголовніше правило: в справжньому вершковому маслі взагалі не повинно бути рослинних жирів. Тому перше, на що слід звертати увагу при виборі масла, – його склад. Там повинні фігурувати тільки молоко і продукти його переробки, іноді сіль і наведені вище дозволені харчові добавки.
– У додаванні рослинного жиру до вершків немає нічого протизаконного, якщо такий продукт називається «спред» і молочні жири позначені в його складі в процентному співвідношенні з введеними рослинними жирами, – зазначає Володимир Величко. – Але такий продукт і коштувати має менше.
Читаючи маркування, особливу увагу потрібно звертати й на те, відповідно до якого документа виготовлено продукт. Якщо масло виготовлене за національним стандартом, то на упаковці має бути вказано саме ДСТУ 4399:2005 і ніякого іншого, оскільки щодо маргаринів і спредів теж діють свої ДСТУ, але з іншими цифровими позначеннями (ДСТУ 4445:2005 і ДСТУ 4465:2005).
Ще одним показником справжнього вершкового масла є ціна. З однієї тонни молока, залежно від жирності, виходить усього 40–50 кілограмів масла. Тому дешевим воно бути ніяк не може. Натякнути споживачу на те, що масло не справжнє, може його консистенція: справжнє масло з морозильної камери не повинно бути м’яким, а з холодильника – дуже м’яким.
А щоб упевнитись, що це якісний продукт, роздивіться упаковку, звернувши увагу на її чистоту, цілісність і відсутність деформації брикетів (вона свідчить про те, що масло розморожували, а потім заморожували). Краще купувати масло у фользі: це гарантія, що там зберігся вітамін А, який втрачається на світлі.
Безпечніше купувати масло у великих магазинах – там установлено холодильне обладнання та дотримуються температурні режими зберігання.
Якщо купуєте масло на вагу, зверніть увагу на колір і запах. Занадто жовте масло повинно насторожити – так само, як і занадто біле. І ще – справжнє вершкове масло практично не пахне; кислий присмак свідчить про використання дуже кислих вершків або тривале зберігання масла, а дріжджовий запах є наслідком забруднення продукту сторонньою мікрофлорою.