Як не відкладати на завтра те, що треба зробити сьогодні

 Чим прокрастинація відрізняється від ліні і чи можна її подолати власними зусиллями

Відстрочка на пізніше

Нічого не встигаю! - скаржиться ще досить молода жінка, яка у своєму житті ще ніколи і нічого не зробила вчасно. На роботі у неї завжди суцільний аврал (оскільки будь-яке завдання вона відкладає, доки це тільки можливо), в квартирі - хаос, в особистому житті – ще більший бедлам.

Років зо три тому вона твердо вирішила почати ходити в басейн, та поки що не була там жодного разу. Спочатку вона сказала, що піде з понеділка, потім - з нового місяця, потім вирішила, що в басейн потрібно ходити, коли потеплішає, а коли потепліло, то вона придумала, що буде ходити влітку - мовляв, всі роз'їдуться і людей буде менше. Коли настало літо, знайома поміркувала, що нові справи потрібно починати з нового року. Але виявилося, що новий рік приходить взимку, а в січні - холодно, так що вона повернулася до попередньої думки про те, що почне відвідувати басейн влітку...

Люди, які, навіть усвідомлюючи необхідність виконання конкретних справ, ігнорують їх, у сучасному суспільстві далеко не рідкість. Такі все, в кращому разі, будуть робити завтра, або з понеділка. Але потім настає завтра (яке вже стає сьогодні) або черговий понеділок, і нічого не змінюється, в тому числі й відмовка: «я зроблю це завтра!».

Психологи пояснюють, що прокрастинатори – це люди, які свідомо чи несвідомо витрачають корисний час, відведений для досягнення конкретної мети, на всілякі справи, які не мають до поставленого завдання жодного стосунку.

Проблема відстрочки на пізніше в сучасному житті дуже актуальна. Дослідження в цій сфері показують, що близько 90% студентів і школярів залишають підготовку до тестів й іспитів на останні дні, а понад третина працівників, які займаються розумовою працею, беруться за виконання завдань буквально напередодні «години Х».

При цьому прокрастинація - схильність до постійного відкладання важливих і термінових справ - хоча і схожа на лінь, все ж має істотні відмінності. Якщо ледача людина не хоче нічого робити і не відчуває з цього приводу ніякого занепокоєння, то прокрастинатор відчуває цілий спектр негативних емоцій - від страху до безсилля.
Причини і наслідки

Експерти називають кілька основних причин прокрастинації.

1. Дитячі травми

На думку психологів, на дитині погано позначається вимога батьків виконати завдання без роз'яснення алгоритму його виконання. Вона починає тягнути час, сподіваючись, що батьки забудуть про завдання. Якщо схема спрацьовує знову і знову, у дитини формується поведінковий стереотип, який згодом стає типовим.

2. Відсутність бажання

Вагомий фактор прокрастинації - робота, яка не подобається. Людина не бачить цінності, завдань, у неї немає мотивації, а, отже, процес виконання стає нецікавим.

3. Аврали

Відсутність досвіду планування і виділення пріоритетів призводить до накопичення невиконаних справ. Це своєю чергою породжує страх і паніку. У такій ситуації попити кави і подивитися веселе відео здається куди більш приємним завданням, аніж розгрібати купу справ, що зібралися. І потрібно докласти справді серйозні зусилля, щоб перейти в продуктивний режим.

4. Зайвий перфекціонізм

Надмірне занепокоєння про результат веде до того, що робота, яку реально зробити за кілька годин, забирає кілька днів. Перфекціоністи витрачають занадто багато часу на аналіз і редагування.

- Однією з основних причин того, що людина постійно відкладає справи на "потім", є страх, - каже психолог Світлана Пуршак. - Дивно, як багато страхів може часом виникнути буквально на порожньому місці! Людина боїться, що зробить помилку, не впорається з роботою, а що подумають друзі. Вона боїться не тільки невідомості, невдачі і провалу, але навіть надмірного успіху! Інша причина - перфекціонізм, проявляється в спробі досягти досконалості. Цікаво, що часом перфекціоністи отримують задоволення саме від тиску обставин і роботи в останню ніч. Крім того, в пастку прокрастинації нерідко потрапляють "анархісти": для них стає справою принципу продемонструвати всьому світу свою самостійність і незалежність від дедлайну.

Психолог радить запам'ятати головну формулу: успіх породжує успіх. Підтримуйте позитивний настрій, знаходьте в будь-якій справі приємні наслідки, робіть їх стимулом для подальшої роботи.

Важливо зрозуміти просту річ: будь-яка дія краща, ніж бездіяльність. У той час як бездіяльність породжує деструктивні думки, дія додає впевненості у власних силах і стимулює людину рухатися далі.

Любителі «тягнути гуму» живуть одним днем

Канадський вчений Пірс Стіл стверджує, що люди, які звикли відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, зовсім не ледарі. Професор упевнений: ті, хто відкладає справи на невизначений термін, замість того, щоб негайно взятися за їхнє виконання, страждають не від ліні, а від надмірної імпульсивності!

За його словами, хронічні любителі «тягнути гуму», які, до речі, становлять майже 20% населення планети, більш імпульсивні, ексцентричні і непередбачувані, менш зосереджені на деталях і власних зобов'язаннях перед іншими.

Згідно зі спостереженнями Пірса Стіла, людям властиво відкладати ті справи, які не приносять негайного успіху, що виражається в підвищенні зарплати, отриманні будь-якої вигоди або хоча був похвалі.

Любителі «тягнути гуму» воліють жити одним днем, не дуже піклуючись про майбутнє, робить висновок професор, роз'яснюючи, що ця проблема стає дедалі помітнішою у зв'язку з тим, що на багатьох посадах сучасні люди самостійно вибудовують свій робочий розклад.

5 дій для боротьби з «синдромом завтра»

Дія 1. Визнати себе прокрастинатором

Подумайте і будьте чесні у відповідях на запитання. Під час виконання завдань у вас виникає бажання відволіктися, переключитися і перепочити? Систематично зриваєте терміни і не виконуєте обіцяного? Чи відчуваєте на собі невдоволені погляди колег і клієнтів через те, що підвели їх з дедлайном? Якщо так, ви - прокрастинатор у дії.

Дія 2. Позбутися вантажу «я повинен»

Установка «я повинен» знесилює, оскільки показує, що у людини немає вибору. А такий примус викликає спротив до виконання завдання. Замініть «я повинен» на «я вибираю» або «я хочу» - це поверне відчуття сили.

Дія 3. Сфокусуватися на старті

Візуалізація закінченого проєкту мотивує багатьох, але для тих, кому складно розпочати завдання, картинка далекого майбутнього виглядає гнітюче. Таким людям краще зосередитися на початку, сконцентруватися на першому кроці. Часто саме цього кроку достатньо для продовження руху і вдалого фінішу.

Дія 4. Розбити на підпункти

Будь-яке завдання краще розбити на більш дрібні завдання. Хитрість полягає в тому, щоб з кожним кроком на шляху до мети зосереджуватися тільки на наступній частині роботи, якої досягли. Словом, порада проста: не пишіть книгу, напишіть сторінку.

Дія 5. Вимкнути перешкоди

Електронна пошта, месенджери, дзвінки, соціальні мережі - все це сильно відволікає і уповільнює роботу. Тому краще, що ви можете зробити, - це вимкнути «перешкоди» і зосередитися на виконанні завдання. Покладати великі надії на силу волі не варто: психологи запевняють, що це обмежений ресурс, який може виснажуватися, як і будь-яка інша форма енергії.