Перше підживлення зимового часнику у квітні

Зимовий часник вирощують багато городників. Свої головки, нехай часом і не дуже великі, радують міцними і запашними натуральними зубчиками без натяку на синюшну китайську хімію. Такий зубець порізати і в борщ наваристий покласти або на хрустку скоринку гарячого чорного хліба, тільки з печі.

На початку чергового дачного сезону хотілося б торкнутися питання першої підгодівлі зимового часнику. Хтось скаже, досить і того, що було заправлено в землю з осені, а хтось, незадоволений результатами минулих сезонів, хотів би щось поліпшити.
Залежно від погодних умов найкраще підгодувати часник наприкінці березня — початку квітня.

Ґрунтові бактерії в цей період ще малоактивні, а холодостійкий часник вже потихеньку починає нарощувати свіженькі листочки після тривалої зимової сплячки.
Для набору зеленої маси потрібен азот у вигляді аміачної селітри або сечовини (рецепт кореневого підживлення: 2 г сечовини на 1 л відстояної води). Річ у тім, що сечовина поглинається корінням часнику, як є, тобто без попередньої трансформації в сульфат амонію. Відсутність достатньої кількості активної ґрунтової мікробіоти у даному разі ніяк не заважає процесу.

Сульфат амонію застосовувати на цій стадії небажано, бо дане добриво засвоюється молодим часником помітно довше, що різко знижує ефективність ранньої весняної підгодівлі.

Ближче до кінця квітня — початку травня часник, який вже підріс, краще підгодувати трав'яним зеленим добривом з бочки. Додатково на кожні 10 л настою додайте по 1 повній чайній ложці аміачної селітри.

Слід зауважити, що кінчики часнику жовтіють в основному через погану роботу кореневої системи, яка могла за зиму підмерзнути або вимокнути на початку весни. Рання підгодівля в цьому випадку не вирішить всіх проблем, але дозволить корінцям, які залишилися, насичувати рослини більш «ситно».