Житія святих Житія святих на 6 березня (22 лютого за ст. стилем)

Віднайдення мощів святих мучеників у Євгенії

Також цього дня відзначають: Страждання святого мученика Маврикія і з ним сімдесятьох воїнів

У часи нечестивих царів римських багато гонінь на християн було, і без числа Імени Ісуса Христа ісповідників і мучеників різними смертями убивали. Тіла їхні святі без поховання на поїдання звірам і птахам кидали, таємно вірні їх викрадали і в таємних місцях, у домах або вертоградах, ховали чесно. Таким чином і в Євгенійських поселеннях поховано було багато мощей святих мучеників, що за Христа постраждали. І невідомо про них було багато років. Коли ж еллінське нечестя минулося і кати з шумом загинули, християнські царі прийняли скіпетри і просвітилися світлом вселенської святої віри, і Церква Христова була в тиші глибокій, тоді і святі євгеніївських мучеників мощі з надр землі, наче світильники з-під споду, божественною з'явою чудесно себе показали. На тому, де поховані були, місці почали подаватися різні зцілення хворим, бо так Бог захотів, щоб явлені і прославлені були раби Його. Прийшов же туди святитель із причтом церковним і, розкопавши те місце, знайшов багато мощей святих мучеників, їхні ж імена Сам Господь лише знає, Який написав їх у Книзі Життя на Небесах. Були ж ті мощі святі цілі й нетлінні, бо сповнилося на них Писання: "Береже Господь всі кості їхні, і ні одна з них не роздробиться". Ще ж і пахощі великі видавали і чудодіяли, всілякі зцілювали недуги і духів лукавих з людей проганяли. І перенесені були славно в церкву незчисленним вірного люду собором, із псалмами і піснями. Після цього було откровення одному клирикові — Миколаю Каліграфу, мужеві добродійному, — що з-серед багатьох тих мученичих мощей, у Євгенії знайдених, є мощі святого Андроника, одного із сімдесятьох апостолів, і Юнія, помічника його, їх же святий апостол Павло у Посланні до римлян згадує, кажучи: "Вітайте Андроника, й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами".