Menu

Зростання вартості газу боляче вдарить по цінах на харчі першої необхідності

11.01.2022
211
0
У новому році головними темами, які обговорюють пересічні українці, стало подорожчання енергоносіїв, що тягне за собою зростання цін на харчі та інші товари. Крім того, експерти попереджають, що рекордне зростання цін на енергоносії може призвести до зупинки багатьох промислових підприємств. «ФАКТИ» з'ясували, що про енергетичну й виробничу кризу та шляхи їх подолання думають енергетики та промисловці.

«Енергетична криза призвела до різкого збільшення цін на енергоносії, у тому числі й на похідний ресурс — електроенергію, — повідомив „ФАКТАМ“ заступник директора ТОВ „АВГУСТА“ (Група Tolk) Олег Наумик. — Хочу зазначити, що від цієї кризи страждають підприємства у всьому світі. Ми вже спостерігаємо скорочення чи повне припинення виробництва у країнах ЄС. Економіка України завжди була однією з найенергоємніших у країнах СНД, не кажучи вже про Європу. Ситуація, що склалася, ставить питання енергоефективності на новий рівень: переможцями виявляться підприємства, що інвестують у зменшення частки споживання енергії при створенні кінцевого продукту».


Варто зазначити, що від різкого здорожчання енергоносіїв у катастрофічному положенні опинились не тільки підприємства харчової галузі.

«За результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі середньозважені ціни на природний газ у січні по передоплаті становлять 52750 грн за тисячу кубометрів, — розповів «ФАКТАМ» президент Української спілки промисловців та підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах. — Такі тарифи для переробної галузі, тепличного господарства, хімпрому, хлібопекарів і інших підприємств непіднімні. Вартість блакитного палива зросла в 5 разів.

За численними повідомленнями виробників скла, майже третина підприємств галузі зупинили виробництво. Підтримується мінімальна робота спеціалізованих плавильних печей, на що спрямовується газ, проте на виході продукції немає. Ризик у тому, що такі підприємства, у разі їхньої зупинки, не зможуть відновити роботу.

Про зупинку деяких підприємств текстильного виробництва говорить і Укрлегпром. У хімпромі зупинився не тільки найбільший в Європі Одеський припортовий завод, але й сєвєродонецький «Азот» — за повідомленням Союзу хіміків. За таких обставин у 2022 році аграрії отримають тільки 25−30% потрібного їм обсягу добрив. Вже зараз в Україні стрімко, на 30%, дорожчають мінеральні добрива, що використовуються в агросекторі для посівних кампаній. Під загрозою весняні польові роботи.

Є ризик повної втрати тепличного господарства, вже нині 30% виробництва зупинили роботу, адже технічно неможливо поставити вирощування тепличних культур «на паузу», змінити температуру тощо. Проблема також в тому, що зросли тарифи не тільки на газ, але й електрику. За нашими підрахунками, в річному вимірі зростання цін на електрику для виробників взагалі становило 84%.

У цих умовах потрібне відпрацювання спільних заходів з мінімізації негативних наслідків для цих галузей, особливо в частині соціально значущих груп товарів — продовольчих першої групи", — підкреслив Анатолій Кінах.

На думку енергетиків, загроза скорочення виробництва через високі ціни на газ, вугілля та електроенергію існує, але залежить від кількох факторів.

«Перше та головне — поведінка цін на міжнародних ринках, — вважає Олег Наумик. - Оскільки криза має глобальний характер, переваги отримають підприємства, в яких є доступ до дешевого внутрішнього ресурсу. На жаль, Україна не має достатніх ресурсів вугілля та газу для забезпечення внутрішнього споживання, а наявний ресурс спрямований на забезпечення потреб населення.


Друге — державне управління енергетичним сектором. З метою забезпечення низьких цін для побутових споживачів вводяться обмеження на ринку газу та впроваджуються положення щодо спеціальних зобов'язань (PSO — Public Service Obligations) на ринку електроенергії. Самі механізми мають право бути залучені як інструмент коригування цін для кінцевого споживача, але в жодному разі не повинні бути основними на ринку. Зараз склалася ситуація, коли замість відкритого ринку ми маємо жорстко зарегульований енергетичний сектор. Бізнес уже платить втридорога за населення, і це перекладається на вартість кінцевого продукту для того ж населення", — відмітив Олег Наумик.

Але чи є вихід з цієї кризової ситуації і що повинна робити держава?

«У такій ситуації для держави є лише кілька доступних кроків для запобігання катастрофі, — повідомив „ФАКТАМ“ голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, засновник Babitskyi Investment Management Роман Бабицький. — В терміновому порядку зрозуміти, чому й досі ігнорується протокольне доручення СНБО від 21 жовтня по погашенню боргів і закупівлі газу в „Нафтогазі“. Пряме ігнорування „Нафтогазом“ цього доручення, підписаного президентом, є одною з головних причин всього енергетичного колапсу. Також треба нарешті зрозуміти, чому внутрішній видобуток газу не покриває внутрішні потреби країни. Зрозуміти та виправити. А ще не завадить змінити процедуру розрахунку рахунків за газ, оновити процедуру нарахування, зробити її прозорою та зрозумілою».


Варто зазначити, що в Україні затвердили перелік підприємств, які виробляють соціально значущі товари і яким поставлятимуть природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25%. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, понад 6,8 тисячі компаній зможуть отримувати природний газ за дешевшою ціною.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото