Україна може залишитися без річки Дніпро

Цвіте та стогне. Найголовніша українська річка, яка забезпечує дві третини населення питною водою, перетворюється на величезне брудне озеро. Цінні породи риб вимирають. А ще - з'являються десятки острівців, кількість яких дедалі збільшується. Що відбувається з Дніпром та до чого це може призвести? Досліджував Руслан Смещук. 

Київ, правий берег, набережна майже під Верховною Радою. У цих місцях киянин Дмитро Буткевич рибаліть уже сорок років. За цей час вивчив течії, ями, погодні прикмети та навіть поведінку риб. Тож його садок - майже завжди повний.

"Более чем скромный улов, по сравнению с прошлыми годами. Но с другой стороны при нынешней норме вылова в 3 кг - я уже должен потихонечку собираться домой".

Сьогодні йде лящ. Проте останнім часом дедалі частіше тут ловиться карась. А цінні породи так званих білих риб, навпаки, вже майже не трапляються. Дмитро згадує - ще десять - двадцять років тому все було інакше.

"Огромное количество голавлей можно было наблюдать с пешеходного моста и моста метро. Невероятно просто. В солнечний день огромные стаи. Вот так они стояли. Очень много раньше було язя и галавля - той рыбы которая любит быструю и чистую воду. Она практически сейчас уже не встречается. На ее место приходит карась", - говорить Дмитро Буткевич, рибалка.

Усе через замулення річки. Дмитро розповідає - раніше береги були чисті від водоростей та прибережних заростів, а вода не цвіла. Навіть качок у такій кількості не було. Річка заболочується - береги заростають.

"Тільки тут, у столичній частині Дніпра, за останні 5 років з'явилося з півсотні поки що малих островів та мілин. Але, за словами фахівців, такі процеси відбуваються вздовж усієї течії. Дніпро поступово замулюється, заростає та перетворюється на велике озеро", - говорить Руслан Смєщук, кореспондент.

"Вже два роки тому з'вилися перші ознаки того, що Дніпро фрагментується, і найближчим часом, якщо не змінити ці негативні процеси, ця частина русла буде розділена, фрагментована. І відбувається знищення цілісної екосистеми Дніпра. І це по всій течії, не тільки тут у центрі, під Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента", - говорить Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Найголовніша причина - каскад водосховищ, які греблями перекривають річку від Київської області до Херсонської. Вони уповільнюють течію, внаслідок чого замулюються мілини, там починають буяти рослини, які, відмираючи, тільки прискорюють цей процес.

"Ліманізація - тобто перетворення річки на озеро, тобто перетворення річкових умов на озерні призвело до того, що річкови види були витеснені тими видами, що є більш озерними", - говорить Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології НАН України

А ще скидання неочищених стоків і видобуток піску з русла. Це змінює течії і продукує подальше заростання та замулення Дніпра. Екологи б'ють на сполох.

"Ми маємо негайно зупинити водну політику. Зупинити всі незаконні забудови протягом всіх річок, заборонити скидання неочішенних - або недостатьнь очишенних вод. Ми втрачаємо природну єкосистему Дніпра. І не можна говорити що митам можемо почекати...ні!. Якщо ми не припинимо скидати неочішенні стоки в Дніпро. Якщо ми не припиниме видобування піску в усій течії річок України - зокрема в басейні Дніпра. Ми цю річку втратимо назавжди", - говорить Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Проте у профільному інституті кажуть, що процес замулення через какскад водосховищ є невідворотним. Як і змінення одних видів риби на інші. Проте, за словами науковців, це відбувається із прогнозованою швидкістю, і жодної катастрофи тут немає.

"Зараз 13-12 приблизно мм на рік за рахунок всього що надходить - зменшується глибина  - в цілому таки швидкості осадконакопичення розраховані на багато сторіч. І в цілому плані проблем з водосховищами, що вони занесуться, замуляться - таких проблем немає. Водосховища - як би ми там не хотілі, щоб ми не робили - якщо ставимо греблі - водосховища потрошки зверху до низу будуть потрошки заболочуватися по краях, і все одно буде прорисовываются русло річки. Це така велика доля", - говорить Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології НАН України.

Допомогти може локальна чистка прибережних вод від заростів і мулу, а також зариблення річковими видами, які поступово витісняються озерною рибою. Проте в необхідних обсягах це зараз не робиться. А отже, Дніпро продовжує заростати та знериблюватися.