Реформа вишів змінить і відпустки для здобуття вищої освіти – законопроект КМУ

Ми вже розповідали про урядовий законопроект №10177 від 23.10.2023 р., покликаний суттєво змінити ситуацію у вищій освіті. Варто зауважити, що цей проект передбачає і зміну порядку та умов надання відповідних відпусток.

Так, у Законі про відпустки пропонують викласти у новій редакції ст. 15, яка регулює відпустку у зв'язку з навчанням для здобуття фахової передвищої, вищої освіти. Отже, працівникам, які успішно без відриву від виробництва здобувають фахову передвищу, вищу освіту за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти, пропонують надавати такі додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для з добувачів першого та другого курсів:

- фахової передвищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 10 календарних днів;

- вищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 20 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із заочною формою здобуття освіти - 30 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із дистанційною формою здобуття освіти - 14 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для здобувачів третього та наступних курсів:

- фахової передвищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 20 календарних днів;

- вищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 30 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із заочною формою здобуття освіти - 40 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із дистанційною формою здобуття освіти - 14 календарних днів;

3) на період складання атестації здобувачам фахової передвищої, вищої освіти - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту кваліфікаційної роботи студентам, які здобувають за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти фахову передвищу освіту, - два місяці, вищу освіту - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою, дистанційною) формою здобуття освіти хочуть визначати як для осіб, які здобувають вищу освіту на третьому та наступних курсах.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру із відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів пропонують надавати один раз на рік додаткову оплачувану відпустку з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Своєю чергою, працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, зможуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які здобувають вищу освіту за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти, де навчальний процес має свої особливості, законодавством зможуть встановлювати іншу тривалість відпусток у зв'язку з навчанням - говорить законопроект.

Зауважимо, що у пропонованих нормах про відпустки йдеться, зокрема, про заочну та вечірню форми навчання. Тоді як законопроект №10177 загалом передбачає відмову від цих форм. З цього приводу глава парламентського підкомітету з питань вищої освіти Комітету освіти, науки та інновацій Юлія Гришина зауважила: «Рішення щодо скасування в Україні з 2024-го року заочної і вечірньої форм навчання ще не ухвалено. Відповідний законопроєкт схвалив Кабмін. Далі його має схвалити профільний Комітет, а ВРУ підтримати більшістю голосів». За її словами, настав час переглянути формулювання та зміст форм освіти, які не відповідають потребам часу, як-от заочна. «Дистанційна форма - це справді дієвий підхід, що продемонстрував ефективність. Але, наприклад, чи підійде ця форма навчання військовим? Навіть зараз військові, які воюють на фронті, продовжують навчатися. І тут має місце дискусія про відповідність змісту форм освіти сучасним умовам життя, а не скасування лише однієї», - наголосила Гришина.