Названі найбільші покупці валюти в Україні – НБУ

Про це йдеться у презентації Національного банку України про валютний ринок країни.

Згідно з нею, більше валюти купує лише паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) – 33%, хоча минулого року його частка сягала 43%.

Водночас у 2023 році вдвічі зросла частка купівлі валюти підприємствами машинобудування – до 12%, тоді як частки купівлі валюти під імпорт хімії та споживчих товарів збільшилися лише на 1 відсотковий пункт – до 6% та 8% відповідно, а інших галузей – зменшилися до 11% з 9%.

“У структурі купівлі валюти у 2023 році відбулося зменшення частки сектора ПЕК (попри збереження провідної ролі галузі у формуванні попиту на валюту), а також сектора безпеки та оборони. Водночас зросла питома вага імпортерів автомобілів та споживчих товарів”, – зазначив НБУ.

Скриншот презентації НБУ

У Нацбанку зауважвють, що структура попиту на купівлю валюти не зазнала сильних змін. Зокрема купівля з метою проведення імпортних операцій з минулого року знизилася на 1 в.п. – до 89%, тоді як придбання валюти фізичними особами зросло на 2 в.п. – до 6%, у тому числі за рахунок послаблення валютних обмежень у серпні.

Купівля валюти під виконання зобов’язань за кредитами резидентам та нерезидентам залишилася на торішньому рівні – 4% та 1% відповідно, попит у всіх інших напрямках збільшився лише на 0,2 в.п. – до 0,7%.

Нацбанк уточнив, що цього року середньоденний обсяг купівлі безготівкової валюти зріс до $236 млн із $205 млн минулого року, тоді як продаж – до $184 млн із $172 млн (без урахування операцій уряду).

За даними НБУ без урахування коштів уряду, за 10 місяців цього року частка експортної виручки у структурі пропозиції зросла на 3 в.п. – до 66%, а обсяги продажу раніше купленої та невикористаної валюти на 2 в.п. – до 8%.

Тим часом продаж питомої ваги проданої фізособами валюти скоротився на 1 в.п. – до 5%, тоді як частка продажу кредитних коштів коливалася фактично на торішньому рівні: за кредитами нерезидентів вона залишилася на рівні 1%, резидентів – зросла на 1 в.п., до 3%.

Частка власних коштів продавців у пропозиції валюти залишилася лише на рівні 3%.

Залишок коштів у інших напрямах продажу скоротився з 19% у грудні 2022 року до 14% за підсумками жовтня 2023 року.

Лідерські позиції з продажу валюти, за даними НБУ, зберігають за собою агропромисловий (АПК) та гірничо-металургійний комплекси (ГМК): частка АПК збільшилася цього року на 1 в.п. – до 33%, тоді як ГМК скоротилася на 1 в.п. – до 24%.

ПЕК цього року зміг наростити свою частку у продажі валюти відразу до 19% з 14% минулого року, тоді як частка IT сектора знизилася на 3 в.п. – до 8%.

Обсяги продажу валюти міжнародними та благодійними організаціями, а також машинобудівною та транспортною галуззю залишилися на колишньому рівні – 9% та 4% відповідно, а інших галузей знизилися на 1 в.п. – до 4%.