Menu

Навчання з 1 вересня: на які зміни чекати школярам та чи буде дистанційка

07.08.2021
403
0

Вже незабаром учні повернуться до шкіл. У МОН планують розпочати навчальний рік у звичайному режимі, але все буде залежати від епідемічної ситуації. На які зміни чекати школярам та чи буде дистанційка – читайте у статті.


Джерело: РБК-Україна
 

Засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud Олександр Кондратюк розповів про зміни у навчанні та виклики у 2021/2022 навчальному році та чи буде дистанційка з 1 вересня.
 

Обов'язкові ДПА та платне ЗНО

 

Випускники будуть мати перелік обов'язкових ДПА у формі ЗНО. Так, на одинадцятикласників чекають два іспити з української мови (на вибір ЗНО з мови і літератури чи лише з мови) та математики (рівня стандарту та профільного), історія України або англійська, а також предмет на вибір.
 

Не забуваймо, що початкова та середня школи тепер теж складатимуть іспити, затверджені МОН.


Обов’язкові предмети для ДПА у 4 класі:

  • Українська мова (оцінювання результатів з української мови та читання).
  • Математика.
  • Мова національної меншини або мова корінного народу (для учнів шкіл, де ведеться викладання такою мовою або вона входить в програму навчання).


Обов’язкові предмети для ДПА у 9 класі:

  • Українська мова.
  • Математика.
  • Один із навчальних предметів зі списку: біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова, інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія, мова нацменшини чи корінного народу.

Є й інша новація ЗНО – тепер за власний кошт абітурієнти зможуть скласти будь-яку кількість предметів. Це додасть абітурієнтові впевненості під час вступної кампанії.


Нове оцінювання учнів


Ще одне нововведення для початкової школи: нові рекомендації оцінювання учнів 1 – 4 класів. На зміну традиційним балам прийде вербальна система. Тепер учням роз'яснюватимуть рівень підготовки.


Водночас рівневі оцінки у Міносвіти пропонують використовувати як один із варіантів оцінювання (і тільки у 3 – 4 класах). Так, рівень знань позначатимуть літерами:

  • П – початковий,
  • С – середній,
  • Д – достатній,
  • В – високий.


Як бачимо, певні зміни будуть, але вони глобально не вплинуть на цьогорічний навчальний процес.


Нові методи та правила


МОН презентовало модельну програму з фізичної культури для учнів 5 – 6 класів, яку цьогоріч розпочнуть пілотувати у п'ятих експериментальних класах НУШ. Так, відтепер модулі видів спорту обиратимуть учні спільно з учителями.


Одночасно можна обирати 3 − 4 модулі (тобто в одному спортивному залі може одночасно викладатися кілька видів спорту на уроці). Програма передбачає обов’язкові 3 години фізичної активності на тиждень, а рухова активність дітей у школах має становити 6 годин на тиждень.


Також МОН ухвалили нову методику вивчення історії Голокосту та Другої світової війни у школах. Тепер учні будуть проводити інтерактивні дослідження, шукати документальні свідчення та спілкуватися з очевидцями.


Навчання офлайн за умови вакцинації вчителів


Звісно, учні скучили за докарантинним режимом. В МОЗ заявили, що цьому посприяє вакцинація освітян. Наразі понад 308 тисяч працівників сфери освіти зробили щеплення від COVID-19. Тому, ймовірно, з 1 вересня школярі розпочнуть навчання офлайн.


Водночас очільник МОЗ Віктор Ляшко прогнозує восени новий локдаун, тож повернення до онлайн-навчання – не виключено.


Думка батьків з приводу дистанційної освіти


Дві третини батьків незадоволені онлайн-освітою. Такі результати демонструє опитування, проведене фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології.


Ставлення батьків учнів до онлайн-навчання у школі

  • 12% відповіли, що повністю підтримують дистанційку,
  • 21% – швидше підтримують,
  • 21,4% – швидше не підтримують,
  • 43,6% – категорично не підтримують,
  • 1,6% опитаних не змогли відповісти на питання.


Новації, яких потребують освітні заклади


Олександр Кондратюк наголошує, що насамперед МОН повинне провести грамотну цифровізацію освіти і загалом – діяти на випередження.


Наприклад, гейміфіковані інтерактивні платформи збурюють інтерес школярів до навчання та водночас полегшують роботу педагогом.


Запорукою успіху для молоді є також ефективна профорієнтація. Кожен учень має тверезо розуміти, чим займатиметься в майбутньому ще зі школи. Тому педагоги повинні розвивати задатки дітей,
– каже експерт.


За його словами, саме відсутність комунікації створює підґрунтя для вибору спеціальності наосліп. Як підсумок – велика кількість безробітних чи заробітчан, які виїжджають за кордон.


До слова, уряд затвердив постанову про одноразову допомогу у розмірі 2 тисяч гривень кожному школяреві з багатодітної малозабезпеченої сім’ї. Виплати отримають 145 тисяч дітей. Деталі – читайте у статті.

 

Автор: Марія Бондар

Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Ми у Facebook