На Рахівщині притоки Тиси звільнили від штучних перешкод

У Карпатському біосферному заповіднику завершили роботу із розчищення приток річки Тиси від штучних перешкод. У Заповіднику прибрали залишки трьох аварійних дамб, дві з яких це колишні гаті для сплаву деревини на потоках Квасний та Богдан, зведені більше сотні років тому та одна – бокова дамба на потоці Білий.

Проєкт реалізовується за підтримки The European Open Rivers Programme – благодійної організації, що займається відновленням річок. Роботи проводилися у межах проєкту ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» у партнерстві з Карпатським біосферним заповідником.

Залишки цих штучних споруд створювали перешкоди для природної течії русла та негативно впливали на біорізноманіття, призводили до руйнування прилеглих доріг, та становили загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

«Дамби не лише перешкоджали природній течії річок та міграції риб, але і руйнували дороги, необхіді для місцевих мешканців, зокрема, для потреб полонинських господарств, служби МНС – для рятування людей, а для заповідника ці дороги мають протипожежне та природоохоронне значення і є важливими для роботи служби державної охорони установи, – каже директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак. – Та попри важливість цих робіт, в країні триває війна, тож ми не могли провести таку роботу за рахунок бюджетних коштів. На ці роботи вдалося залучити кошти європейського донора».

«Залишки цих споруд також негативно позначалися на біорізноманітті. Завданням Карпатського біосферного заповідника, серед іншого, є збереження рідкісних видів риб і рибоподібних, які здійснюють міграції в період розмноження. Серед них: харіус, мінога угорська, форель річкова, головатиця тощо. Останній вид – це ендемік басейну Дунаю, і його збереження є одним із пріоритетів Заповідника», – каже заступник начальника відділу науково-дослідної роботи та міжнародної співпраці Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда.

Зараз проводиться завершальний етап робіт – відновлення заплав та висадка саджанців вільхи для швидкого відновлення та укріплення берегів, що зазнали ерозії внаслідок впливу штучних споруд.

«До недавнього часу дамби вважалися економічними перевагами для суспільства. Сьогодні у світі триває переоцінка впливу дамб. Їх вплив переглядають як в екологічному аспекті: забудовуючи русла ми втрачаємо біорізноманіття, стабільність та життєздатність річкової системи, так і в економічному ключі: чи справді економічні вигоди від зарегулювання русла є більшими, порівняно з природними перевагами, що ми натомість втрачаємо, коли змінюємо природну течію річки (адже, жертвуємо рибою, безпекою, чистою водою та життєво важливими дорогами для комунікації громад)», – каже керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» Богдан Проць.

На сьогодні йде робота, здебільшого, із штучними перешкодами, що вже не виконують жодної економічної функції. Впродовж 2023 року у Європі повідомляли про зняття практично півтисячі штучних перешкод на водотоках.