Menu

Чому для кращого здоров’я варто утриматися від новин

31.05.2020
213
0
Свіжі дослідження показують, що новини формують нашу особистість, і часто результат не такий як хотілося б. Вони змінюють наше сприйняття ризику, наші мрії, наші шанси на серцевий напад. Адже новини сьогодні не інформація. Це вид розваг, який грає на наших емоціях, бажанні драми та переживань.Breaking-News-Media

Елісон Холман порівняла вплив теракту у Бостоні в квітні 2013 року на психіку безпосередніх учасників та тих, хто знав про подію лише з новин. Тоді загинуло троє людей, шістнадцятеро втратили кінцівки, сотні були поранені. Новини висвітлювали подію кілька років, якщо враховувати матеріали судових та інших супутніх справ.

Психіка тих, хто знав подію лише по новинам, і споживав шість та більше годин на день, постраждала більше, ніж психіка безпосередніх свідків теракту.

«Я думаю люди сильно недооцінюють вплив новин», – каже Холман.

В 2020 році світ стикнувся з новим вірусом, і звичайні люди опинилися буквально під інформаційним бомбардуванням. Статистика про кількість хворих, брифінги чиновників, думки експертів, подкасти блогерів, радіо, соцмережі, вебсайти, посилання від друзів. Воно не пройшло безслідно для багатьох.

Міцний ефект негативного

Одна з можливих причин потужного впливу новин на нас – так звана негативна упередженість. Це відома особливість нашої психіки, через яку люди приділяють більше уваги поганим подіям навколо. Вважається, що це еволюційна адаптація, яка допомагає захищатися від небезпек.

Політики використовують ефект негативної упередженості на свою користь. При виборі як мотивувати людей – позитивно або негативно, – часто обирають останнє, оскільки так більше шансів досягнути бажаного.

ЗМІ буквально осідлали ефект негативної упередженості і надають новини саме в такому ключі. В 2014 році російський локальний новинний сайт «Міський репортер» провів експеримент, припинивши на один день публікацію негативних новин. Він втратив понад 60% своїх читачів.

Потенційно руйнівні новини

Нині світ з пандемії коронавірусу виходить одразу в масштабну економічну кризу. Існування економічних циклів підйому та спаду є відомим фактом. Однак схильність людей уважніше сприймати негативні новини може зробити нинішній економічний шторм гіршим.

Якщо люди вважатимуть, що в них не буде роботи чи грошей в наступні п’ять років, вони їх будуть заощаджувати та не будуть інвестувати. Колективний песимізм стає пророцтвом із самовиконанням. Новини в цьому грають не останню роль.

Дослідження 2003 року показало, що економічні новини частіше бувають негативними. Інше дослідження в Голландії показало, що новини частіше малюють більш похмуру картину, ніж вона є в реальності. Постійний потік негативної інформації спотворював картину реальності у публіки і ховав реальні маркери економічної ситуації.

Дослідники стверджують, що новини у ЗМІ подовжують періоди економічного зростання чи спаду.

Новини також формують картину сприйняття ризиків. Наприклад, текст «терористичний напад скоєно «Аль-Каїдою» та пов’язаними з нею радикальними ісламістськими угрупованнями» сприймається більш загрозливим, ніж текст «терористичний напад скоєно місцевим угрупуванням сепаратистів». Хоча зміст обох виразів однаковий.

В 2014 році дослідження показало, що публіка сприймає небезпеку різних видів онкологічних захворювань не так, як це в реальності, а за популярністю у ЗМІ. Саме тому пухлини головного мозку вважаються більш поширеним явищем, ніж онкоутворення в статевій системі чоловіків.

Неправильне сприйняття ризиків, керуючись публікаціями ЗМІ, призводить до того, що люди недооцінюють власні ризики. Вони можуть пропускати перші ознаки серйозних проблем.

Створена ЗМІ картина поширеності онкологічних захворювань також призводить до того, що влада виділяє гроші на популярні у ЗМІ види раку і зменшує фінансування тих видів, які рідше згадуються в новинах.

Від новин страждає навіть сон і сновидіння. Перебуваючи на карантині люди помітили, що їхні сни стали жвавішими та більш страшними. Одна з причин – однобоке висвітлення ситуації у ЗМІ. Дослідження попередньої глобальної події – теракту 11 вересня 2001 року – показало, що у людей спостерігалися схожі зміни сну, бо вони слідкували за новинами та обговорювали їх з близькими.

Потужний вплив негативних новин може призвести до появи стресу, роздратування та постравматичного синдрому.

Дослідження показують, що слідкування за новинами може мати більш негативний вплив на нашу психіку, ніж самі реальні події. Усе тому, що ми намагаємося прогнозувати своє майбутнє і за наявної інформації «малюємо» його більш похмурим, ніж воно може бути насправді. При цьому стрес веде до нездорової поведінки.

Дослідження 2012 року показало, що жінки частіше мають поглиблений негативний ефект від читання новин і зростання рівня кортизолу – гормону стресу. Утім, кажуть науковці, це можна пояснити тим, що у чоловіків і без того високий рівень кортизолу і вони просто не можуть нервувати ще більше.

Люди, які починають нервувати від читання новин, мають більше шансів на проблеми зі здоров’ям через кілька років. Аналіз подій 11 вересня 2001 року показав, що у людей, які відчували тоді стрес, на 53% більше шансів отримати проблеми з серцем через три роки.

Чотири та більше годин новин на день підвищують шанси на проблеми зі здоров’ям за кілька років.

«Більшість людей знало про події 11 вересня 2001 року лише зі ЗМІ. Але вони отримали довготривалі ефекти», – каже Холман.

Як ЗМІ нарощують стрес

Холман каже, що ЗМІ винні у створенні стресових образів, які міцно закріплюються в мозку глядачів. Адже в репортажах журналісти часто використовують одні кадри, які демонструють по колу.

«Є зациклений набір зображень, які транслюють в мозок знову і з нову. І ми дивимося не вигаданий фільм жахів, а реальні події. Я думаю, це одна з причин, чому вони мають такий вплив», – каже Холман.

За словами Хоман, новини не є і ніколи не були простим інформуванням про події. Це форма розваг, і ЗМІ використовують її для конкуренції за наш час. Новинні організації залежать від уваги користувачів, адже від кількості аудиторії залежать їхні рекламні доходи. Тому ЗМІ додають в новини драму, щоб змушувати користувачів приділяти увагу.

Навіть коли ЗМІ дають інформацію по дуже травматичним подіям, вони все одно додають до цього напруження. Це проявляється у таких сенсаційних заголовках як «нові деталі», «ексклюзивні фото» тощо.

Тож пам’ятайте: новини впливають на ваше здоров’я більше, ніж вам здається

За матеріалами: BBC
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото