Чи можуть ФОПи отримати відшкодування за збитки від карантину?

Хоча державою були прийняті заходи підтримки для фізичних осіб — підприємців, їх виявилося явно недостатньо для компенсації збитків, понесених у зв’язку з введенним карантином.

Нагадаю, що в кінці березня Верховна Рада України прийняла два закони, якими внесла ряд змін до Податкового кодексу України та інших законів України. Цими законами були скасовані на час карантину штрафи за порушення податкового законодавства, введено мораторій на перевірки обов’язкових податкових платежів, ФОПи звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за березень-травень, а також відстрочено до 2021 року обов’язкове використання РРО ФОПами.

У квітні постановою Кабінету міністрів України 329 на період карантину та на один місяць від дати його скасування введена виплата допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування та відносяться до першої та другої групи платників єдиного податку.

Така допомога надаватиметься на кожну дитину до 10-ти річного віку в розмірі прожиткового мінімуму (для дітей до 6-ти років — 1 779 грн; для дітей віком від 6-ти до 10-ти років — 2 218 гривень). Цією ж постановою затверджено й порядок надання такої допомоги.

Цікаво, що отримати цю допомогу зможуть тільки ті ФОПи, які оплатили ЄСВ за всі місяці 2019 року або протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

І хоча карантин віднесений до форс-мажорних обставин, що дозволяє використовувати правові механізми, передбачені Цивільним і Господарським кодексом, зі звільненням від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх договірних чи інших зобов’язань, дрібний і середній бізнес зазнав серйозних втрат.

І тепер, підрахувавши чималі збитки від карантину, підприємці активізувалися в судах, куди починають надходити позови. І число цих позовів може значно зрости, адже в категорії «потерпілих» тисячі: перевізники, фермери, торговці, власники непродовольчих магазинів, МАФів, ресторанів, кафе тощо.

Перша юридична ластівка, на яку розраховують позивачі — це визнання постанови Кабміну, якою запроваджено карантин, незаконною. А потім, спираючись на таке рішення, підприємці готові вимагати у держави серйозних грошових компенсацій.

В теорії ці, взагалі-то, логічні юридичні кроки можуть дати збій в практичній реалізації.

Закон визначає однакові способи доведення для стягнення реальних збитків і для упущеної вигоди. Але тільки якщо реальні збитки нескладно стягнути через суд, то упущену вигоду — практично неможливо. У нас фактично відсутні правові механізми для компенсації збитків, завданих призупиненням (припиненням) діяльності.

Наприклад, підприємець володіє невеликим рестораном, який закрився на час карантину. Для того щоб стягнути упущену вигоду, йому потрібно встановити і довести її розмір.

Однак реального механізму довести суду наявність упущеної вигоди на сьогодні в Україні не існує. Її розрахунок за попередніми періодами роботи ресторану навряд чи підійде, оскільки вже існує маса судових рішень, які не визнають такий «математичний аргумент» допустимим доказом.

Спираючись нанаявні судові рішення, можу спрогнозувати: суди визнають неможливим довести, що припустимо той же підприємець, гарантовано б отримав певну вигоду в разі, якщо б не був введений карантин.

Саме пред’явлення вимоги про відшкодування недоотриманих доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі відсутності, припустимо, карантину і були б отримані саме в тому розмірі, в якому заявляються. Тому тут добре потрібно подумати над базою доведення.

Таким чином, навіть в разі наявності всіх підстав і умов для звернення до суду за відшкодуванням упущеної вигоди, стягнути її буде нелегко у зв’язку з прогалинами в чинному законодавстві і судовій практиці з таких питань.