Чи можливо змусити комунальників списати заборгованість?

Відповідь на це питання знаходиться у двох площинах. 

Перша площина – заборгованість, яка утворилася у споживача шляхом неправильних (помилкових та безпідставних) нарахувань виконавцем. 

Друга площина – це несплачена споживачем більше ніж 3 роки плата за комунальні послуги. У свою чергу, виконавцем протягом вказаних 3-ох років не вжито заходів до її стягнення. 

Якщо у першому випадку споживач буде вдаватися до досудового врегулювання спору (подавати скарги та заяви на дії/бездіяльність комунальників до органів державної влади та органів місцевого самоврядування), то у другому випадку ситуація виглядає складнішою, адже за умов «пасиву» як з боку споживача, так і комунальників, оскільки заборгованість викликає незручності для їх обох. 

Який негатив може принести облік заборгованості за комунальні послуги, строк давності якої для стягнення вже минув? 

Споживачу буде важче відчужити квартиру, адже покупець потурбується про «історію квартири». Крім того, наявність заборгованості за комуналку стає підставою для позбавлення споживача права на субсидію та/або інших державних допомог, а для комунальників облік простроченої заборгованості може принести проблеми під час перевірки контролюючими органами, а також «головний біль», який пов’язаний зі сплатою податків та зборів. 

Добровільно комунальники списати заборгованість відмовляються, чим створюють привід для споживачів зайвий раз звернутися до суду. 

Однак, звернення споживачів до суду не гарантує задоволення позову. Мотивами, за якими суди відмовляють у задоволенні позовів споживачам є: 

1. Списання заборгованості не є способом захисту прав, які передбачені чинним законодавством. 
2. Облік заборгованості жодним чином не порушує права споживачів. 
3. Зміна власника житлового приміщення не тягне за собою підстави для «виключення заборгованості». 
4. Особовий рахунок оформлюється не на споживача, а на об’єкт нерухомого майна. 

Як доказ зазначеним вище 4-ом позиціям супроводжую їх цитуванням із текстів судових рішень. 

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення. 

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав варто розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення прав та відбувається вплив на порушника. 

Загальний перелік таких способів захисту передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України. 

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь – яким, а конкретним способом захисту свого права. 

Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні відносини. 

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 

Верховний Суд України у Постанові від 18 травня 2016 р. у справі № 6-658цс15 висловив наступну обов’язкову для всіх судів України правову позицію: «Суд повинен установити: у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується». 

Виключити суму заборгованості попереднього власника за комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території без зазначення конкретних порушень при нарахуванні заборгованості та надання доказів на її спростування не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а саме по собі нарахування відповідачем заборгованості за спожиті послуги не встановлює для позивача будь – яких обов’язків…. 

Зміна власника нерухомого майна не може бути підставою для виключення заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно норм чинного законодавства. Виключення або стягнення такої заборгованості є правом суб’єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, що охоплюється загальними засадами цивільного законодавства щодо свободи підприємницької діяльності (Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.11.2018 року, справа № 212/5184/18 - дата набрання законної сили: 10.12.2018). 

Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу. Відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку із наявною в ньому заборгованістю, якщо така є на іншого квартиронаймача або власника (Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22.12.2017 року, справа № 234/17209/17, набрало законної сили 27.02.2018 року, результат апеляційного оскарження – залишено скаргу без змін).