Літо підготувало нам аж 3 затемнення: побачити зможуть і закарпатці

Сонячні та місячні затемнення – надзвичайно цікаві явища, знайомі людству з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети. Відтак, коли випадає така нагода, люди з цікавістю спрямовують свою увагу й погляди в небо.

Затемнення Сонця і Місяця явища, про дату яких в наші дні відомо заздалегідь. Астрономи завжди ретельно готуються до спостереження затемнень, а до місць, де їх можна побачити, збирають цілі експедиції.

Цього літа одне із затемнень, а саме місячне, матимуть змогу побачити і закарпатці.

Вже у перші дні червня людство стане свідком напівтіньового місячного затемнення. 5 червня у півтінь зануриться південний край місячного диска. Це затемнення зможуть споглядати жителі Африки, Азії, Європи, Індійського океану та Австралії.

Також, вже у останню декаду цього місяця, 21 червня, відбудеться сонячне затемнення. Місяць закриє сонячний диск не повністю, з країв буде видно ніби “облямівку”, що оточить візуально темний місячний диск. Втім, за цим затемненням можна буде поспостерігати лишень з території Африки, Аравійського півострова, а також на азіатському континенті.

Наступне затемнення знову буде напівтіньовим місячним і станеться в повний місяць 5 липня. А от споглядати його зможуть на американському континенті та в Західній Африці.

До слова, хоч сонячні затемнення і відбуваються частіше за місячні, їх набагато складніше побачити. Повне сонячне затемнення й взагалі видно в межах лишень досить вузької смуги нашої планети, на яку падає місячна тінь (близько 250 км)Сонячних затемнень на рік для Землі може бути від двох до п’яти, в останньому випадку неодмінно часткових. У середньому в одному й тому самому місці повне сонячне затемнення буває видно надзвичайно рідко — тільки один раз у 200—300 років.

А от затемнення Місяця можна спостерігати одразу в усій півкулі.  Із Землі його видно одночасно скрізь, де Місяць над горизонтом. Фаза повного затемнення Місяця триває, поки він не почне виходи­ти із земної тіні, і може тривати до 1 год 40 хв.

Історія місячних затемнень сягає далеко в минуле. Перше повне місячне затемнення зафіксовано навіть в старокитайських літописах. За допомогою розрахунків вдалося обчислити, що воно сталося 29 січня 1136 року до н.е. Також відомості про ще три повних місячних затемнення зафіксовані в «Альмагесті» Клавдія Птолемея (19 березня 721 року до н.е., 8 березня і 1 вересня 720 року до н.е.).

Цікаво, що Місяць при великій фазі затемнення забарвлюється в червонуватий колір, а незникає зовсім. Причиною цьому є заломлення сонячних променів у атмосфері нашої планети, що потрапляють в конус земної тіні.Саме через цю властивість у давнину затемнення Місяця боялися як страшного передвістя та подейкували що «світило обливаєтьсякров’ю».

А ще наші пращури вірили, що бажання, загадані під час місячного затемнення, обов’язково здійснюються, а події, які відбуваються у цей час носять фатальний характер. З давніх давен до наших днів це явище набуло містичного відтінку і обросло численними легендами – забобонні люди й досі вважають затемнення знаками, які передвіщають важливі події.

Природа, до речі, також реагує на затемнення – протягом тижня як до, так і після затемнення можливі різні природні катаклізми: землетруси, шторми, цунамі тощо.  Астрологи ж стверджують, що затемнення дозволяють по-іншому подивитися на деякі життєві аспекти, а також допомагають виявити і усунути джерела дисгармонії у взаєминах з оточуючими, налагодити ділові контакти і вирішити багато інших проблем.