Від "Ізи" й "Хуста" аж до самої "Говерли" вже багато що можуть...

28.11.2019
35
0
У цьому сезоні на Сході Закарпаття були як дуже якісні матчі, так і ті, що не вражали конкурентністю. Найкращим поєдинком року безумовно став двобій 25-го серпня між «хустянами» й «тячівцями». Перші були на потужному ходу й за оцінками вуличних букмекерів були зобов’язані перемагати на очах рідних фанів, а другі якраз набирали оберти й прагнули зупинити «швидкісну хуську теслу». Можна по доброму позаздрити фанам та експертам, які були в тій історичній миті, яка суттєво впливала на майбутній розклад сил на п’єдесталі. Варто пригадати й супердвобій 15-го червня між «Говерлою» та «Хустом», де місцеві фани чекали перемоги своїх улюбленців, та гості забили аж чотири рази, що в цьому році в столиці Гуцулії й близько нікому не вдавалось і вивезли заліковий бал, який пізніше дуже багато вирішив. 

Найгіршим матчем можна цілком вважати взагалі неконкурентний матч 23-го червня у Рокосові, куди величезний шлях здійснила «Говерла» й змусила місцевих «гірників» вигрібати по повній, і це не про вугілля, сіль чи камінь.  
Також певне розчарування було й від поєдинку 20-го жовтня в Бичкові, де «Іза» дозволила себе розірвати як злобний «Бобик» пухнату «Мурку».  

Супери суперів із «Бийреш-арени» почали спокійно, а завершили фантастично

СК «Тячів» став абсолютним чемпіоном Східної зони, бо крім загальної таблиці чемпіонату був кращим ще в двох таблицях: у табелі домашніх матчів усієї першості тячівці були першими із доробком у майже 90 % можливих очок (проти трохи більше ніж 83 % можливих балів у «Говерли»); у таблиці виїзних матчів чемпіонату «Тячів» також перший із майже 67 %-ми можливих пунктів (проти майже 60 % у «Хуста»). Такий результат забезпечив фантастичний спурт у другій половині чемпіонату, коли здобули 100 % можливих очок в домашніх матчах. Також «тячівці» стали єдиною командою, яка з липня по жовтень жодного разу не програла. Відповідно були також і суперчемпіонами другого кола, бо стали першими в усіх таблицях цього відрізку. І це далеко не все, що можна перераховувати, тому респект усім хто доклав свої зусилля до формування цієї команди.

Найгірших матчів «Тячева» відзначимо три: 1) домашній програш 1-го травня від головного конкурента «Хуста» змусив пізніше докладати багато зусиль; 2) погром від «Ялинки» 25-го травня у Бичкові був болючим щодо статусу клубу; 3) не надто зрозумілою виглядає й поразка в Нижній Апші (можливо багато емоцій витратили до матчу на враження від «дрібної» архітектури малого румунського містечка на Сході Тячівщини). Набагато складніше визначити кращий матч тячівців, та вважаю, що впевнена звитяга 20-го квітня в Ясінях це щось неймовірне, як для останніх років. Також багато вартувала мирова 25-го серпня в Хусті, яка багато на що вплинула пізніше. Солідно виглядають і розгроми суперників 5-го та 12-го жовтня у «Вонігові» та «Копані» відповідно.   

Трощимо, давимо, розбиваємо всіх ... упс ... спад, спад, спад

«Хуст» неймовірно потужно провів першу половину чемпіонату й став абсолютним чемпіоном першого кола: 1) у загальній таблиці тоді здобув майже 87 % можливих балів (проти майже 70 % пунктів у тячівців); 2) у табелі домашніх матчів здобуто 100 % очок при шаленій середній різниці голів (+ 4.4 за гру) (проти майже 87 % балів у «Ялинки»); 3) також перші й у таблиці виїзних матчів першої половини першості з доробком трохи більше, ніж 73 % можливих пунктів (проти майже 67 % очок у «Тячева»). Далі сталось так, ніби команду з міста, де ворон кряче, зашкварило сонце, бо в липні-серпні здобули дуже сором’язливі 25 % можливих балів, що перевершило тільки тодішні здобутки «Гірника» й «Тернова» й було аналогічним до очкового результату «Вонігова» й гірше за решту команд. При цьому в домашніх матчах «Хуст» тоді виборсав собі жалюгідні майже 17 % пунктів, що було кращим тільки за здобутки рокосовців та бичківців, аналогічним до балів «Тернова» й гірше за решту. Восени результати трохи покращились, та все ж 50 % можливих очок у загальній таблиці другого кола красномовні, бо це стільки ж як у «Вонігова», гірше як у «Діброви», «Говерли» й «Ізи», та суттєво слабше як у «Тячева». У підсумку «Хуст», крім другого місця в загальній таблиці чемпіонату, був також другим тільки в таблиці виїзних матчів усієї першості. 

Найгіршим матчем безумовно був дуже гостинний прийом вдома 6-го липня вишківців, який можливо й зламав чемпіонський дух. Не менш прикро було віддати все 29-го вересня в Ізі та замиритися 2-го червня в Нижній Апші. Не можна не пригадати й невдале відвідання 31-го серпня «Вонігова». Найкращим матчем «Хуста» безумовно була феєрична поїздка 1-го травня в «Тячів», коли змусили запанікувати керівників місцевого клубу. Також варта уваги й упевнена стартова звитяга 14-го квітня у «Вишкові». Не менш вагомою була згадана у вступі дуже бойова нічия в Ясінях. Також почесно було вивезти три бали 18-го серпня з неприступного Бичкова.  

Навіть трохи краще, ніж абсолютно бронзові

«Говерлі», після приходу з еліти «хустян» та «тячівців», було прогнозовано важко повторити успіхи попередніх років, тому навіть потрапляння в трійку з досить пристойним запасом є дуже гідним доробком. Найбільшим досягненням клубу з Ясіня стало те, що він увійшов до двійки кращих домашніх команд із доробком у трохи більше, ніж 83 % можливих балів, випередивши «Хуст», у якого майже 77 % можливих пунктів. Таке досягнення забезпечив фантастичний стовідсотковий доробок очок у домашніх матчах другої половини чемпіонату, а в табелі домашніх матчів ясінці пропустили вище себе тільки тячівців за середньою різницею голів (+ 3 за гру проти + 4 м’ячі за поєдинок у підопічних Оржеховського). Також «Говерла» стала третьою у таблиці виїзних матчів усього чемпіонату. 

Найгіршим матчем було домашнє фіаско 20-го квітня від тоді ще не дуже грізних тячівців. Не менш дошкульно було програти 2-го червня в «Ізі» та 19-го жовтня у «Вишкові», які на той час не надто вражали. Кращим матчем ясінців мабуть була бойова мирова 6-го жовтня в «Хусті», яка остаточно закрила перед суперником золоті мрії. Не менш достойно було перемогти 12-го травня в Копані, звідки в першому колі рідко хто щось вивозив. Також вражає першотравневий вояж у «Вонігово», яке навесні вдома було дуже нестримним. Ну і не можемо не згадати гольову дискотеку, яку ясінці влаштували 23-го червня в Рокосові.

Зупинились там, звідки вже видно те, що й у плетені кошики не ганьба покласти   

«Іза» дуже потужно зіграла в другому колі й була близькою до здобуття абсолютного срібного призера другої половини чемпіонату: у загальній таблиці цього відрізку ізянці другі із майже 70 %-ми можливих очок (проти майже 87 % балів у тячівців та трохи більше, ніж 63 % пунктів у ясінців); 2) також вони були другими й у таблиці виїзних матчів другого кола із 50 %-ми можливих очок (проти майже 67 % балів у тячівців та майже 47 % пунктів у хустян); вдома здобули 100 % очок, та пропустили вперед тячівців та ясінців за кращою середньою різницею голів. Утім, вплинув і весняний сонний старт, коли здобули сором’язливі майже 27 % можливих балів (краще тільки від «Діброви» та аналогічно до досягнень «рокосовців» і «тернівців»). Вдалося увійти тільки до провідного квартету загальної таблиці чемпіонату, та не в окремих табелях домашніх та виїзних матчів усієї першості. 

Найгіршим матчем «Ізи» мабуть була домашня поразка 30-го червня від «Ялинки», яка в другій половині чемпіонату на виїзді мало радувала своїх фанів. Не менш болючим було програти 12-го травня «Тернову», яке в першому колі, та і в цілому, вдома рідко показувала позитивне. Також прикро було 5-го травня не забити у ворота «Копані», яка на виїзді в першій половині чемпіонату багато пропускала. Кращим матчем «ізянців» була феєрична перемога 31-го серпня в неприступній влітку «Копані». Вагомим досягненням було виграти 18-го серпня у Вонігові, яке в другому колі вдома показувало дуже гідний футбол. Достойно було й перемогти 2-го червня вдома «Говерлу», яка в першій половині чемпіонату на виїзді грала якісно, та 29-го вересня «Хуст», який тоді намагався повернути золоті надії. 
Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»
Джерело
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото