В Ужгороді відбулась міжнародна наукова конференція з усної історії
Учасники заходу обговорили досвід біженства, жіночі історії війни та інші питання.
Днями в Ужгороді пройшла перша за час після повномасштабного російського вторгнення наукова конференція з усної історії. Її загальною стала тема: «Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника». Про це повідомляють на сайті Українського інституту національної пам'яті.
Конференція відбулася на базі і за підтримки Ужгородського національного університету, обласного скансену «Закарпатський музей народної архітектури та побуту», у співпраці з Катедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків і Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (м. Едмонтон, Канада) та за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам’яті.
У конференції взяли участь понад 50 осіб, які приїхали з різних міст України та різних країн. Ключову доповідь про «On the Uses of Memory» виголосив авторитетний дослідник усної історії Алессандро Портеллі. Він висловив свої міркування про те, як ми маємо розуміти пам’ять у складні часи, як ми можемо поводитися як науковці, і як спільнота, формуючи суспільну пам’ять.
Учасники мали можливість обговорити широке коло питань: усна історія між теорією і практикою, досвід біженства, жіночі історії війни. Також у фокусі науковців були усні історії військового спротиву, емоції та війна, дитячий досвід пережиття війни, доля ромів у воєнний час. Дослідники дискутували про регіональні усні історії, породжені війною, про те, якою є роль дослідника у створенні усноісторичного наративу. Важливими для усних істориків, як завжди, стали (не)омовлений досвід війни, та як працюється досліднику в такий травматичний період.
Окрема сесія конференції була присвячена польському досвіду документування війни. Під час заходу відбулися воркшопи про усну історію в освітніх практиках та архівування усноісторичних свідчень. На воркшопах розпочато напрацювання методичних розробок, які можуть бути корисними у відповідних напрямах роботи.
Розмаїття тем, запропонованих для обговорення учасниками заходу, свідчить про потрібність наукової рефлексії напрацьованого досвіду, реалізованих проєктів з усної історії нинішньої російсько-української війни. Важливі аспекти, які прозвучали від багатьох науковців, стосуються потреби проводити різницю між усною історією та документуванням війни за методом усної історії, етичних та безпекових питань при організації усноісторичних досліджень та поширенні доробку.
Учасники конференції вели жваві дискусії щодо академічної активності та впливу громадянської позиції на організацію усноісторичних досліджень, викликів для комунікації дослідників з оповідачами в умовах війни. А також і про те, як загально впливає війна, її перебіг на дослідницьку перспективу.
