У Хусті завдяки партнерам із ЄС будують новий замок
Хустський замок – символ величі і могутності у минулому, а зараз, на жаль, руїни, однак – неймовірно привабливі для туристів. Аби зробити місцину більш популярною, у місті в попередні роки реалізовувалося декілька проєктів за сприяння закордонних партнерів. Зокрема, у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» за фінансової підтримки Євросоюзу та безпосередньо завдячуючи підтримці угорців біля підніжжя Замкової гори було встановлено фігурку солекопа та міні-скульптуру самого замку. Наразі ці два об’єкти стали своєрідною фотозоною як для гостей нашого краю, так і для самих хустян.
Крім того, наразі триває робота над упорядкуванням ще однієї локації. Це – побудова фортеці у мініатюрі. Її зведення фінансує Словаччина. Детальніше – у матеріалі «Карпатського об’єктива».
Словаки підтримують закарпатців
Дорогою на Замкову гору в Хусті є місце, яке старожили називали «сосняком», бо там була галявина, яку оточували високі сосни. На ній раніше діти любили грати в футбол, а літні люди зупинялися відпочити, коли йшли на кладовище, яке теж у Хусті знаходиться на цьому узгір’ї. Зараз там тривають будівельні роботи – зводять новий об’єкт, який мають закінчити, за словами самих будівельників, незабаром.
«Цей проєкт реалізовується спільно зі словацькими партнерами у рамках міжнародної співпраці. Це – євро грант. Мова йде про будівництво дороги до замку, встановлення лавиць, освітлення, водовідведення, упорядкування паркувальної зони та встановлення в’їзної брами біля підніжжя гори. Робота почалася ще декілька років тому, але через війну усе затягнулося у часі. До кінця року плануємо завершити», – розповідає «Карпатському об’єктиву» заступник Хустського міського голови Іван Фетько.
За його словами, виконує роботи підрядна організація, яка виграла тендер. Макет розробляли проектанти і міні-замок практично відтворює саму фортецю тільки у зменшеному вигляді. Саме будівництво триває п’ять місяців. Наразі об’єкт на завершальній стадії.
«Сам замок відновити не можна, не могли його свого часу відбудувати навіть угорські феодали, які володіли великими статками та яким він належав. Зараз руйнування вже настільки сильні, що фортецю можна хіба що законсервувати, аби ще більше не нівечив її час. Тому відтворення споруди у мініатюрі є дуже цікавим варіантом для сучасників, адже кожен охочий може побачити, який вигляд колись мав замок, відчути ту колишню могутність, яку вже втрачено», – каже місцевий краєзнавець Іван Довжанин.
Загалом об’єкт цікавий. Дійсно він нагадує сам оригінал – тобто хустську фортецю, будується він із каменю, а поруч можна побачити міні-скульптуру кота-охоронця у лицарських шатах.
«Ця реконструкція дає можливість зрозуміти, якою була багато сторіч тому сама фортеця. Особливо цікавою локація може стати для туристів, які крім фантастичної панорами з вершини гори можуть отримати цілісне уявлення про минувшину Хуста, власне унікальну замкову споруду, її архітектурний стиль, розташування башт, різних укріплень, господарських приміщень, підземель, криниці тощо. На мою думку, цінним буде об’єкт і для молоді, адже біля нього вчителі зможуть проводити уроки і наочно показувати, чим і як жили колись наші пращури, чим могли пишатися і яку мали культурну спадщину», – додає краєзнавець.
Споглядаючи пам’ятку-макет хочеться продовжити мандрівку до руїн самої фортеці, історія якої, між іншим, є доволі суперечливою, зокрема, щодо того, коли саме її будували.
Скільки років самому замку
У тому, що Хустський замок будували саме угорці, сумнівів ні в кого не викликає. Але коли саме це робилося – є предметом суперечок між істориками. Офіційно вважається, що будівництво почалося в 1090 році та закінчилося за короля Бели ІІІ у 1191 році.
Але ужгородський історик та археолог, доцент кафедри історії стародавнього світу УжНУ Ігор Прохненко іншої думки.
«Те, що Хуст є одним з найдавніших міст Закарпаття, ні в кого не викликає сумнівів і я з цим не сперечаюся, однак виникає логічне питання, коли саме зводилися фортеці в Ужгороді і Хусті. Вони, як свідчать розкопки, є молодшими, ніж прийнято було раніше вважати. Ці твердині є замками Угорського королівства, яке почало підніматися і будувати фортифікаційні споруди аж наприкінці ХІІІ – на початку ХІV сторіччя. Тобто, Хустський замок фактично будували не в ХІ-ХІІ сторіччі, а в XIV – наголошує він. – Спочатку це була порівняно невелика споруда, яка у результаті періодичних масштабних перебудов на XV – XVII ст. перетворилася на значний за розмірами складний комплекс захисних, житлових і господарських об’єктів. Фортеця, як і саме місто Хуст, заснована у період відбудови Угорського королівства після монголо-татарського нашестя. З неї відмінно контролювалася долина річки Тиси і фортеця мала виконувати певні функції, а саме: захищати навколишні села новоствореного Маромороського комітату та соляний шлях, які приносили суттєвий прибуток до королівської скарбниці у ті часи».
Директор Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів, у свою чергу, переповідає більш офіційну і традиційну історію.
«Є декілька версій побудови замку. Одна з них – це 1090-1191 рік. Цю версію взяли за основу через те, що було знайдено камінь, на якому було вирізьблено «1190». Сама фортеця знаходиться на 150-метровій горі. Утім коли зводили будівлю, поверхню потрібно було вирівняти, тож гору більше, ніж на 20 метрів підсипали. Сам же пагорб вулканічного походження, а фортеця мала охоронне значення та мала контролювати від розбійників соляний шлях. У ті часи сіль вважалася справжнім білим золотом і високо цінувалася на ринках Європи. Шкода, що замок наразі зберігся тільки в руїнах. А пам’ятка була справді величною, її будували сотню років. Знищено ж було за одну мить», – наголосив він.
Також варто додати, що перше документальне свідчення про замок датоване 1353 роком, тобто на цей період часу замок існував точно. Що було раніше, можливо, колись стовідсотково з’ясують дослідники… А поки що вважатимемо, що кожна з теорій має право на існування…
Пізнішу історію фортеці уже можна вільно відстежити із письмових джерел. 3 липня 1766 року над Хустом пронеслася потужна буря, яка знищила твердиню. Блискавка влучила у порохову вежу, яка спричинила вибух і припинила існування фортеці назавжди.
«Після вибуху із Австрії прибула до Хуста комісія на чолі з майбутнім імператором Йосипом ІІ, сином Марії-Терезії, яка мала оглянути місце події і дати оцінку руйнуванням та визначити майбутнє твердині. На жаль, вона вирішила, що фортеця відновленню не підлягає, хоча тоді ще можна було замок відновити, але австрійська влада не хотіла на периферії витрачати час і кошти для цього. Тоді гарнізон перевели у Мукачівський замок, а Хустський поступово почав занепадати і ще більше руйнуватися», – запевнив Борис Прокопів.
Єдиним плюсом у ситуації, що склалася ще у ХVІІІ сторіччі історик вбачає те, що те, громаді дозволили розібрати деякі мури з північно-східного боку фортеці для того, щоб використати цінний натуральний матеріал для зведення в місті римо-католицького костелу святої Анни та Йоахима. Ця церква стоїть у Хусті і є діючою й сьогодні.
Проте сам колись могутній Хустський замок побачити охочі наразі можуть лише винятково на старовинних картинах, або завдяки нещодавно створеній активістами-програмістами комп’ютерній програмі.
Отже, будівництво міні-копії фортеці на Замковій горі є справді доволі цікавим варіантом відтворення цілісної композиції втраченого комплексу. Тож спасибі словакам, які допомагають втілити в життя цей проект.
Марина АЛДОН
