Menu

У Хусті відкрили хостел для переселенців, меблі в якому розробили під умови воєнного часу. Як працює та кого приймає

05.05.2022
607
0
У Хусті відкрили хостел для переселенців, меблі в якому розробили під умови воєнного часу. Як працює та кого приймає

Історія перетворення закинутого готелю на місце, де переселенці можуть жити з комфортом.
 

З 9 квітня у місті Хуст Закарпатської області запрацював соціальний хостел для переселенців «Хуст Хостел». Його відкрили Євген Лавренюк та Ігор Фарберов (Dream Hostel, Druzi Cafe та дачний готель «Уліс»). Хостел вміщує до 150 людей, включно з домашніми тваринами. 

 
 

Раніше замість хостела у приміщенні будівлі був старий готель, який понад рік не працював. За менш ніж місяць його вдалося розконсервувати та провести всередині ремонт. Як кажуть у команді, все, щоб переселенці могли бодай трохи відчути себе як вдома.
 

Окрім екстремально коротких термінів відкриття, хостел має ще одну особливість. Його вперше облаштували стільцями, кріслами та столами від проєкту «Перемеблі», які можна швидко зібрати та використовувати для різних цілей.
 

Меблі розробили Андрій Батін та Юрій Грановський, засновники «Агентів Змін», та Олександр Манукьянс — засновник manukians studio. На початку війни вони створили акаунт design.for.real.war, де публікують інженерні проєкти на вимогу воєнного часу. Один з них — це і є «швидкі» меблі, для яких хостел у Хусті став свого роду шоурумом.
 

Ми поговорили з Максимом Виноградовим, керівником соціального напрямку DREAM FAMILY, про сьогодення та плани хостелу, а також про те, навіщо успішній мережі оренди житла потрібно було взагалі його створювати.


Як працює хостел
 

«З перших днів війни київський хостел Dream Hostel ми віддали волонтерам, а Druzi Cafe годувало Тероборону та військових, — починає розмову Максим. — Львівський хостел теж продовжував приймати гостей. Однак, коли всі процеси були налагоджені, постало питання, як допомагати далі. Знайомі з Хусту, звідки родом один зі співзасновників мережі Ігор Фарберов, запропонували йому розконсервувати старий готель у центрі міста. Він перебував у жахливому стані. Ми вирішили відкрити у ньому соціальний хостел, однак попередньо зробивши там ремонт». 
 

Так почалася історія «Хуст Хостелу». Менш ніж за місяць старий готель перетворили на світлий простір для переселенців, де можна залишитися не на один тиждень.
 

У хостелі є відремонтовані ванні кімнати, нова кухня, коворкінг та декілька зон відпочинку, зокрема для дітей. Для проживання є 35 номерів, розраховані на чотири, шість чи дві персони. 
 

«Ми були у гуртожитку в Хусті, де розміщають переселенців. Це «совок», в якому не надто зручно перебувати. Після того, як людина з комфортних умов потрапляє у злидні, у неї може розвинутися депресія. Це називають синдромом біженця. Після тих жахів війни, які довелося побачити цим людям, ми захотіли створити місце, де б вони почувалися як у другому домі», — пояснює  рішення створити хостел Максим.
 

Стандартна ціна проживання у хостелі — 150 грн. Максим пояснює: це мінімальна ціна, яку вони наразі не можуть понизити, яким би не було бажання. Команда платить зарплати персоналу та підтримує роботу хостелу. Також їм потрібно повернути $90 тисяч залучених інвестицій, які пішли на покупку та облаштування приміщення. У майбутньому є план перейти на повністю безкоштовне проживання, однак його мають покрити донати, які команда хостела наразі залучає. У квітні їм вже вдалось зробити проживання дітям до 12 років безкоштовним, а середню ціну проживання зменшити до 100 грн.
 

«Ми взагалі не ставимо жодної мети комерційного прибутку. З огляду на ціни на Західній Україні, яку б суму ми не поставили б, хостел був би заповнений. Однак ми не підемо на це. Наше завдання — дати людям прихисток. Так, ми розуміємо, що є переселенці, у яких немає навіть 100 грн, щоб заплатити за житло. Однак для цього ми запустили процес залучення благодійних коштів, щоб покрити їхнє проживання», — додає Максим.

За неповний місяць хостелу вдалося зібрати майже $7 тисяч.
 

Наразі компанія сконцентрована на пошуку донорів за кордоном, щоб зробити залучення коштів більш системним. Хостелу необхідно збирати $18300 щомісяця, щоб перейти на безкоштовний формат проживання гостей.


Хто приїжджає
 

На сьогодні хостел заповнений на 90%. Серед його гостей — люди, які залишилися без житла, кожен другий — без роботи. 

На сайті хостелу зібрали історії тих, хто погодився розповісти про свою долю. Більшість з цих людей казали про одне: мали плани та бажання на майбутнє, однак їх забрала війна. Все, що вони наразі хочуть — повернутися додому.


Марина, 37 років, домогосподарка
 

Яким було Ваше життя до війни? 
 

—  До війни я з чоловіком та дітьми жила в селі. Я щодня займалася домашніми справами. Цього року я планувала посадити нові квіточки на нашому городі.


Як війна змінила Ваше життя? 
 

— Моя родина втратила спокій. Через війну я стала дуже нервовою, перестала спати вночі. Дуже переживаю за своїх дітей і сумую за своєю домівкою.


Про що Ви зараз найбільше мрієте? 
 

— Найбільше я мрію про перемогу України. Щоб війна нарешті закінчилася і ми повернулися додому.


Дарина, 6 років, донька
 

Яким було твоє життя до війни? 
 

— До війни моє життя з батьками було дуже радісним. Цього року я мала перший раз піти до дитячого садочку.


Як війна змінила твоє життя? 
 

— Ця війна розлучила мене з татом. Я дуже сумую за татом.


Про що ти зараз найбільше мрієш? 
 

— Зараз я мрію, щоб перестали стріляти й ми повернулися додому.


«Воєнні» меблі
 

«Кожне ліжко хостелу обійшлося нам у $200, — пригадує Максим. — Якщо порахувати всю кількість ліжок, це вийшла кругленька сума. Тому для інших меблів ми обрали іншу стратегію: щоб це було економно, але водночас креативно та цікаво». 
 

Так у хостелі з’явилися меблі від проєкту «Перемеблі», авторів яких знали співзасновники хостелу. Це меблі, які можна швидко зібрати та розібрати з підручних матеріалів. Спочатку ними хотіли облаштувати всі номери, але через терміновість виконання зупинилися тільки зонах загального користування — на балконах, дитячій кімнаті, коворкінгу тощо. Меблі збирали на місці з ящиків, дерева та інших матеріалів — команда нотувала перебіг облаштування хостелу у власному щоденнику.  
 

«Так вони набудували для хостела багато прикольних штук, — сміється Максим. —  Є стелажі, дивани, столики, дитяча юрта. Хлопці також ренували старі меблі, які залишилися з часів готелю,  та поєднали їх з новими. Вийшло дуже креативно». 


Що далі
 

У планах хостелу наразі — залучити якнайбільше грошей, аби більша кількість людей могли жити у хостелі безкоштовно. Однак також команда планує облаштувати хол першого поверху під культурний простір, де гості могли б знайомитися одне з одним та заробляти на власній діяльності. «Люди могли б виставляти речі, які вміють робити. Це дозволило б їм розвиватися, адже жити життям в межах одного номеру — важко», — пояснює Максим.

У планах хостелу наразі — залучити якнайбільше грошей, аби більша кількість людей могли жити у хостелі безкоштовно.
 

Щодо подальшого майбутнього, то команда Dream Family планує залучати до ініціативи інші хостели, які могли б надавати переселенцям комфортні умови для проживання. Для цього вони можуть ділитися досвідом та допомагати з облаштуванням приміщень, зокрема з меблями чи матеріалами. 
 

Проте найбільше у команді сподіваються, що війна скоро закінчиться, і потреба у тимчасовому житлі відпаде. Тоді «Хуст Хостел» перебудують в апарт-готель, а компанія сконцентрується на розвитку модульного містечка для переселенців, над ідеєю втілення якого наразі активно працюють.

Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото
+