Сім причин, чому дитина стає агресивною

Коли дитина маленька, проявляти інколи агресію цілком нормально. Так вона впорається зі своїми емоціями.

Однак дорослішаючи, вона вже має навчитися контролювати свої миттєві емоційні реакції. Щоб допомогти їй у цьому, потрібно розуміти ознаки агресивного стану та поведінки.
 

Усі батьки час від часу стикаються з дитячими істериками. Але коли такий стан переростає у справжню агресію, стає вже зовсім непереливки. Дитина може битися, кусатися, обзиватися, сваритися і зовсім не йти на компроміс. Здається, що ви зайшли у глухий кут виховання.
 

Ознаки агресивної поведінки

 

- Заподіяння фізичної чи емоційної шкоди іншим. Це може бути словесна образа чи фізичне насильство.

- Проблеми у стосунках з батьками, однолітками, однокласниками тощо.

- З'явлення дратівливості та неспокійності.

- Вихід з-під контролю може призвести до небезпечності для соціального середовища.

Ви маєте виявити та зрозуміти, що зумовлює дитину так почуватися. Так ви зрозумієте, як допомогти їй.

Причини виникнення агресії у дитини

 

Перші бійки та сварки трапляються, коли дитина ще зовсім маленька. У період кризи трьох років агресія може проявлятися частіше. Але це нормально, потрібно лише ознайомитись з особливостями цього віку.

Ми всі знаємо приказку: "Найкращий захист - напад". Тож дитина може агресивно реагувати, якщо у неї забрали іграшку або образили.

Усе, що відбувається у родині, - і хороше і погане, діти сприймають стосовно себе. Вони вважають, що саме через них батьки сваряться. Звідси і агресія.

Цькування у садочку чи школі може дуже негативно впливати на дитину. Коли її почуття так грубо порушують, виникає агресивна поведінка. До того ж, потрібно вміти постояти за себе та дати відсіч забіяці.

Жорсткі методи виховання також можуть спричинити агресію. Коли на дитину кричать, сварять, застосовують фізичну силу, то це спричиняє накопичення негативного напруження, що згодом дитина "виплескує" за допомогою агресії.

"Не біжи, не роби це, не чіпай…" Дитині набридає постійна заборона, адже вона хоче бігати, стрибати, кричати. Тож якщо вже щось забороняєте, пояснюйте дитині свої наміри.

Неприйняття. Дитина не так зав'язує шнурки, не так говорить, не так усе робить. Батьки повсякчас навчають дитину робити все належним чином. - Подорослішавши, дитина може сприймати такі вказівки гостро, відповідаючи агресією.