Першість Закарпаття. Перша ліга-2019. Східна зона: Яке місце займає ФК "Хуст"
12.12.2019
553
0
Змагання в Східній зоні мають свої сильні та слабкі місця й традиційно зберегли специфіку гірського регіону: зокрема, особливу відданість футболу й загальну проблему кадрових втрат на фоні міграції учасників першості. Та про це вже прямо чи опосередковано сказано чимало. І не тільки в першій лізі. Отож глянемо суто на спортивні показники.
Представників у «турнірці» за здобутими показниками варто поділити на три основні групи: чітко виділяються перша трійка, а також золота середина й незаперечні аутсайдери. Відповідно до цього конкуренція між колективами має і «світло», і «тіні». З одного боку, претендентів на медалі було рівно стільки, скільки й комплектів нагород. З іншого, у самій групі суперництво було доволі високим. Так само доцільно сказати й про невдах турніру: їх двоє, та між собою, щоб не бути останнім, вони змагалися до кінця. Принаймні намагалися. А найсильнішою виявилася «серединка». Між суперниками, які посіли 4–9 місця, найбільша різниця в очках – 6. Ось де справді відчувалося гаряче!
Майже 15 відсотків матчів завершилися з різницею в 5 і більше голів. Це немало не багато, але навіть аутсайдери грали, як зазначалося, до останнього й навіть набирали очки.
Також Східна зона в обласному футболі виявилася єдиною, де всі команди дограли до кінця. Досягнення, можливо, і не надзвичайне, та за наших реалій варте відзнаки. Були й прохідні зустрічі з рахунками 10:0, 8:0, 7:0; проте в активі й 5 турів, у яких різниця м’ячів у матчах коливалася від 0 до 2. Отож не все так і погано. А в цілому є про що говорити, першість не була нудною.
Що ж до конкретних учасників, то перше місце посів «Тячів». Тривалий час його успішно переслідував «Хуст». Навіть відбувалася зміна лідера. Та все ж ближче до фінішу у нинішнього срібного призера таки «здали нерви». А можливо, вони просто виявилися міцнішими саме в чемпіона. Утімзолота перемога далася нелегко: 2 нічиї, три поразки, розв’язка майже на самому фініші, другий результат за пропущеними й забитими м’ячами, однак перший – за їх різницею. Команда добре попрацювала в міжсезоння, адже в другому колі втратила тільки два очки. Загалом тячівці добре себе зарекомендували, і в новому сезоні їх би хотілося бачити у вищій лізі.
«Хуст» – другий. В активі – третій показник за забитими голами, перший – за пропущеними, другий – за різницею м’ячів. Команда від золотого фінішу спинилася на відстані 2 перемог. Кульмінаційним для хустян став 14 тур. Тоді вони не змогли переграти свого основного конкурента – 1:1 із «Тячевом». Це психологічно надломило команду, і вона за 8 наступних турів втратила очки ще в половині ігор: 0:1 від «Вонігова», 0:0 із «Копанею», 2:3 від «Ізи», 1:1 із «Говерлою». Для суперництва за «золото» – неабияка «розкіш». Та це тільки свідчить на користь змагань зони. А так хустяни також достойні, аби знову спробувати себе в найвищому обласному дивізіоні наступного сезону.
Традиційно потужно виступила «Говерла». У неї – третій результат. Єдина команда, яка забивала в середньому понад 3 голи за матч, хоч, щоправда, і пропускала щедро. Саме це завадило колективу гуцулів фінішувати вище. А ще «нюанси»: старт із двох поразок, програш у принциповому матчі з тячівцями на виїзді (0:3). Хоч і цей колектив із Рахівщини, думається, прикрасив би вищу лігу. Та в найближчій перспективі з нашими дорогами, на жаль, малоймовірно. А в цілому «Говерла» – один із найколоритніших клубів іще й завдяки своїм уболівальникам.
Четверта – «Іза». Те, що команда має від’ємну різницю м’ячів, на 9-ому (!) місці за забитими голами тільки говорить, наскільки важким (буквально вистражданим!) став шлях до чільного квартету. Як не дивно, а найбільше сприяла цьому надійна гра в захисті. Він – один із кращих у зоні. «Іза» виступала зигзагоподібно (за винятком переможної серії в 13–16 турах), обидва кола розпочинала з поразок, та зуміла фінішувати вслід за призерами. Притому провальним виявився фактично один матч – останній – 0:6 від великобичківців (видно, далося взнаки розслаблення на фініші). Натомість очкова скарбничка поповнювалася і вдалими виїздами. Загалом – виступ достойний.
П’яте – «Вишково». Має хорошу різницю м’ячів (+12 – четвертий результат), на один матч більше виграшів ніж поразок. Це десь і стримало, щоб зіграти краще. Особливо невдало далися «Вишкову» 15 – 19 тури, коли не пощастило здобути жодної перемоги. Та в цілому команда стабільна, рівна, не провалила жодної гри (у плані розгромних рахунків), а в другому колі відібрали очки в основних лідерів – хустян і тячівців. Отож місце в першій п’ятірці – абсолютно заслужене.
«Ялинка» стала шостою, набравши стільки очок, як і суперник вище. Поступилася йому тільки за різницею м’ячів. Однак теж – самобутня команда. Чого лише одна перемога над «Тячевом» 5:1 коштує! Потужно зіграла команда й два останні домашні матчі. Воднораз недобрала очок на виїзді. Звідси й такий результат.
«Копаня» – сьома. Нульова різниця, на одну перемогу менше за поразки. Команда без зірок, але зіграла рівно, за винятком, можливо, виїзного матчу з «Говерлою» (1:5). Водночас для вищого результату не вистачило очок із командами першої п’ятірки.
«Вонігово» – восьме. Теж на одну гру менше виграло. Отож переважно поразки чергувалися з перемогами. Трішки недопрацювано в захисті й нападі, тому такий результат. Хоч на фініші колектив спромігся взяти 4 очки.
«Діброва» – дев’ята. На дві перемоги менше за поразки. Команда погано стартувала: перша вікторія – тільки в 7 турі. А загалом лише 2 виграші в першому колі. Це одна з причин невдалого виступу. Після перерви справи пішли краще, та надолужити згаяне повністю не вдалося. Усе ж перемога, скажімо, на виїзді в матчі з «Вишковом», удома з «Говерлою» засвідчили: у «Діброви» є потенціал.
Останні – «Гірник» і «Терново». Відверті аутсайдери. Різниця між ними в одне очко, відставання від основної групи відповідно в 15-16 залікових пунктів. Відчутна й приблизно однакова різниця м’ячів: -53 і -50. Для продовження виступів на успішнішому рівні обом клубам потрібно здійснити серйозну кадрову ротацію.
У цілому враження від матчів у Східній зоні, неоднозначні, та все ж позитивні. Тому по-студентськи варто підсумувати щонайменше як «зараховано»!
Майже 15 відсотків матчів завершилися з різницею в 5 і більше голів. Це немало не багато, але навіть аутсайдери грали, як зазначалося, до останнього й навіть набирали очки.
Також Східна зона в обласному футболі виявилася єдиною, де всі команди дограли до кінця. Досягнення, можливо, і не надзвичайне, та за наших реалій варте відзнаки. Були й прохідні зустрічі з рахунками 10:0, 8:0, 7:0; проте в активі й 5 турів, у яких різниця м’ячів у матчах коливалася від 0 до 2. Отож не все так і погано. А в цілому є про що говорити, першість не була нудною.
Що ж до конкретних учасників, то перше місце посів «Тячів». Тривалий час його успішно переслідував «Хуст». Навіть відбувалася зміна лідера. Та все ж ближче до фінішу у нинішнього срібного призера таки «здали нерви». А можливо, вони просто виявилися міцнішими саме в чемпіона. Утімзолота перемога далася нелегко: 2 нічиї, три поразки, розв’язка майже на самому фініші, другий результат за пропущеними й забитими м’ячами, однак перший – за їх різницею. Команда добре попрацювала в міжсезоння, адже в другому колі втратила тільки два очки. Загалом тячівці добре себе зарекомендували, і в новому сезоні їх би хотілося бачити у вищій лізі.
«Хуст» – другий. В активі – третій показник за забитими голами, перший – за пропущеними, другий – за різницею м’ячів. Команда від золотого фінішу спинилася на відстані 2 перемог. Кульмінаційним для хустян став 14 тур. Тоді вони не змогли переграти свого основного конкурента – 1:1 із «Тячевом». Це психологічно надломило команду, і вона за 8 наступних турів втратила очки ще в половині ігор: 0:1 від «Вонігова», 0:0 із «Копанею», 2:3 від «Ізи», 1:1 із «Говерлою». Для суперництва за «золото» – неабияка «розкіш». Та це тільки свідчить на користь змагань зони. А так хустяни також достойні, аби знову спробувати себе в найвищому обласному дивізіоні наступного сезону.
Традиційно потужно виступила «Говерла». У неї – третій результат. Єдина команда, яка забивала в середньому понад 3 голи за матч, хоч, щоправда, і пропускала щедро. Саме це завадило колективу гуцулів фінішувати вище. А ще «нюанси»: старт із двох поразок, програш у принциповому матчі з тячівцями на виїзді (0:3). Хоч і цей колектив із Рахівщини, думається, прикрасив би вищу лігу. Та в найближчій перспективі з нашими дорогами, на жаль, малоймовірно. А в цілому «Говерла» – один із найколоритніших клубів іще й завдяки своїм уболівальникам.
Четверта – «Іза». Те, що команда має від’ємну різницю м’ячів, на 9-ому (!) місці за забитими голами тільки говорить, наскільки важким (буквально вистражданим!) став шлях до чільного квартету. Як не дивно, а найбільше сприяла цьому надійна гра в захисті. Він – один із кращих у зоні. «Іза» виступала зигзагоподібно (за винятком переможної серії в 13–16 турах), обидва кола розпочинала з поразок, та зуміла фінішувати вслід за призерами. Притому провальним виявився фактично один матч – останній – 0:6 від великобичківців (видно, далося взнаки розслаблення на фініші). Натомість очкова скарбничка поповнювалася і вдалими виїздами. Загалом – виступ достойний.
П’яте – «Вишково». Має хорошу різницю м’ячів (+12 – четвертий результат), на один матч більше виграшів ніж поразок. Це десь і стримало, щоб зіграти краще. Особливо невдало далися «Вишкову» 15 – 19 тури, коли не пощастило здобути жодної перемоги. Та в цілому команда стабільна, рівна, не провалила жодної гри (у плані розгромних рахунків), а в другому колі відібрали очки в основних лідерів – хустян і тячівців. Отож місце в першій п’ятірці – абсолютно заслужене.
«Ялинка» стала шостою, набравши стільки очок, як і суперник вище. Поступилася йому тільки за різницею м’ячів. Однак теж – самобутня команда. Чого лише одна перемога над «Тячевом» 5:1 коштує! Потужно зіграла команда й два останні домашні матчі. Воднораз недобрала очок на виїзді. Звідси й такий результат.
«Копаня» – сьома. Нульова різниця, на одну перемогу менше за поразки. Команда без зірок, але зіграла рівно, за винятком, можливо, виїзного матчу з «Говерлою» (1:5). Водночас для вищого результату не вистачило очок із командами першої п’ятірки.
«Вонігово» – восьме. Теж на одну гру менше виграло. Отож переважно поразки чергувалися з перемогами. Трішки недопрацювано в захисті й нападі, тому такий результат. Хоч на фініші колектив спромігся взяти 4 очки.
«Діброва» – дев’ята. На дві перемоги менше за поразки. Команда погано стартувала: перша вікторія – тільки в 7 турі. А загалом лише 2 виграші в першому колі. Це одна з причин невдалого виступу. Після перерви справи пішли краще, та надолужити згаяне повністю не вдалося. Усе ж перемога, скажімо, на виїзді в матчі з «Вишковом», удома з «Говерлою» засвідчили: у «Діброви» є потенціал.
Останні – «Гірник» і «Терново». Відверті аутсайдери. Різниця між ними в одне очко, відставання від основної групи відповідно в 15-16 залікових пунктів. Відчутна й приблизно однакова різниця м’ячів: -53 і -50. Для продовження виступів на успішнішому рівні обом клубам потрібно здійснити серйозну кадрову ротацію.
У цілому враження від матчів у Східній зоні, неоднозначні, та все ж позитивні. Тому по-студентськи варто підсумувати щонайменше як «зараховано»!
Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ
