Понедельник 20.09.2021 05:52
Menu

Народні хвилювання

05.08.2021
605
0
Друга половина ХІХ-го початок ХХ-го століть оз­наменувались в історії краю народними виступами проти існуючого ладу. Закріпачене селянство Закар­паття гаряче підтримало звістку про угорську бур­жуазну революцію 1848—1849 років. Народні маси краю піднялися на боротьбу. В березні 1848 року прокотилася хвиля революційних виступів в Ужго­роді, Мукачеві, Хусті та інших містах Закарпаття. В населених пунктах району, зокрема в Хусті ство­рювалися загони національної гвардії, почали вини­кати революційні органи місцевого самоврядування. 
Однак найбільше селянство краю зраділо прий­нятому 18 березня 1848 року закону про скасування кріпосного права і всіх феодальних повинностей, що їх виконували селяни на користь поміщиків. Та радість виявилась передчасною. Селяни не отрима­ли очікуваної землі, а поміщики, як і раніше, вига­няли їх на панщину. 

В 1849 році селянські виступи проти поміщиків набули масового характеру. Весною цього року на­родні хвилювання охопили всю Верховину. Селяни озброєні косами, вилами нападали на панські маєтки  і знищували їх. Протоієрей С. Устинович з одного із сіл Марамороської жупи доносив єпископові, що все населення Верховини настроєно пореволюційно­му. Через місяць цей же священник з тривогою до­носив в Будапешт, що вся Верховина перейшла до рук революціонерів, а тому буде важко придушити повстання народних мас. 

Революційні події в Угорщині викликали занепо­коєння правлячих кіл Європи. Проти революції ви­ступила вся реакція: папа римський, англійський і французький уряди, російський цар Микола 1 та інші. Роль жандарма, душителя свободи, взяв на себе російський цар і послав свої війська під коман­дуванням генерал — фельдмаршала І. Паскевича в Угорщину. В серпні 1849 року революція в Угор­щині була остаточно придушена. Революція 1848— 1849 років мала для Закарпаття велике значення. Во­на ліквідувала кріпосне право, створила більш спри­ятливі умови для розвитку капіталістичних відносин, піднесла на вищу сходинку національно-визвольний рух. 

Микола І
Початок ХХ-го століття на Закарпатті проходить під впливом російської революції 1905—1907 років. Масові виступи трудящих відбулися в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві, Хусті та інших населених пунктах краю. Вже влітку 1905 року в Ізі селяни вимагали поділу земель графа Шенборна, відміни податків. Під впливом російської революції посилилась бо­ ротьба закарпатського селянства за землю, яка про­являлась в різних формах і носила здебільшого го­стрий характер. Місцями відбувалися виступи се­лян, зв’язані зі спільним користуванням урбаріальних земель. У 1909 році на захист общинних земель організовано стали селяни Хуста. Власті розпоряди­лися виділити і відокремити з общинного пасовиська ділянки для церкви і окружного нотаря. В результаті розправи над селянами до судової відповідальності було притягнуто 219 учасників заворушення, 160 чо­ловік ув’язнено на 14—30 діб. 
В ці роки населення краю активно виступило й проти уніатського попівства, яке вірно служило іно­земним поневолювачам. У селі Іза ще в 1903 році селяни бойкотували уніатських попів, не сплачували їм церковних податків. За антидержавні дії чимало селян Ізи було арештовано, притягнуто до суду. 

Перед першою світовою війною дальшого розвит­ку набув так званий «православний рух». У 1912 ро­ ці стали православними 30—35 тисяч закарпатоукраїнців в 28 селах, в тому числі в Ізі, Липчі, Хусті. Це був народний рух, спрямований проти уніатської церкви і мадяризації українського населення. На­лякані наростанням революційного руху і ростом симпатії закарпатців до слов’янських народів на Сході пануючі класи Угорщини в 1913 році організували судову розправу над непокірними селянами За­карпаття. Багатьох засудили. Однак ця судова роз­ права не заглушила в масах свідомості, прагнення до волі, до братання з слов’янами по той бік Карпат.

Уривок з книги "Хуст над тисою"
 
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Ми у Facebook