«Масарикова колонія»: історія чеської архітектурної родзинки в Хусті (ФОТО)
11.12.2020
853
0
Практично з «чистого листка» архітектори, інженери та будівельники формували обличчя міст і містечок, брукували дороги, зводили як окремі будівлі, так і цілі райони в популярних тоді модерному та функціоналістичному стилях. Можна вважати, що Підкарпатській Русі пощастило, адже знані архітектори зі світовими іменами створювали тут справжні шедеври, що і зараз вражають як знавців, так неофітів архітектури. Вишукані, новаторські, ідеально вписані в ландшафт, створені «під пропорції людини» будівлі за короткий термін в прямому значенні слова росли як гриби після дощу. Але, окрім адміністративних будівель, міста потребували і помешкань для багатьох службовців, вчених, військових, інженерів, які зіштовхнулися із житловою кризою.
Листівка. Вулиця Ракоці, Хуст. 1917 рік
Є свідчення, що багатьом чиновникам, які приїхали працювати в Закарпаття століття тому, доводилось спати в офісах на столах і диванах, чи навіть на підлозі. Відтак поступово проблема була вирішена зведенням нових житлових будинків. Безперечно, Ужгород як столиця Підкарпатської Русі, був місцем інтенсивного будівництва. Однак Чехословацька держава інвестувала і в менші міста та села, покращуючи таким чином умови життя у всьому регіоні.
Як приклад, у 1923 році Міністерство громадських робіт оголосило конкурс на будівництво помешкань для чиновників у Хусті. Конкурс виграв Їндржих Фрейвальд. Відомий чеський архітектор спроєктував житловий район, знаний сьогодні як «Чеська» чи «Масарикова колонія».
Будівництво поселення було доручено компанії "Фрейвальд і Бем". Під час будівництва, архітектор приділив особливу увагу будівельним матеріалам та стилю. Використовувались місцеві дерево, камінь, гравій, а покрівля була з керамічної черепиці. Фрейвальд зумів поєднати модернізм та функціоналізм з народними мотивами архітектури Підкарпатської Русі – другі поверхи будинків були побудовані з дерев’яних колод зі зрубами, використовувались також різні декоративні деталі з дерева та дерев'яні фронтони.
Можна лише уявити, яке враження справляли новобудови, що з’являлись неподалік старовинного замку, на місцеве населення майже сто років тому. Адже деякі хати в той час на околицях Хуста ще були вкриті соломою.
Підкарпатська Русь. Перед обійстям. Хуст. Фото: Josef Belza
Хуст. "Масарикова колонія" 20-ті рр. ХХ ст.
"Масарикова колонія" у Хусті в 30-х рр. ХХ ст.
Планування житлового району включало сімейні будинки, що стоять окремо, декілька груп по 4-6 будинків, та будинки з декількома квартирами. Були як однокімнатні квартири для малих сімей, так і трикімнатні для більших. З міркувань економії, у деяких будинках були спільні пральні та ванни в центрі будівлі. В той час у місті ще не було каналізації (її спорудили в кінці 30-х років минулого століття), тож використовувались вигрібні ями. Підвальні приміщення не розглядалися, так як на місцевості були виявлені високі ґрунтові води. На будівництві не вистачало місцевих кваліфікованих працівників, доводилось викликати «підкріплення» будівельників з Чехії, і навіть імпортувати деякі будівельні матеріали.
Аерозйомка "Масарикової колонії" у Хусті після будівництва
Першими мешканцями поселення були переважно сім'ї держслужбовців. Наприклад, співробітники Податкової служби та службовці страхової каси Держбанку.
Перші мешканці "Масарикової колонії"
Перебуваючи довгий час у Хусті, архітектор Їндржих Фрейвальд скаржився, що на 10 000 населення в місті немає ні великого готелю, ні ресторану, ні кафе і театру, чи іншої пристойної будівлі. Тож, коли був оголошений тендер на будівництво Слов’янського дому в Хусті, компанія "Фрейвальд і Бем" взяла участь в ньому, і виграла.
У цьому проєкті Фрейвальд спробував облаштувати кімнати найбільш практичним чином: зал був поєднаний з рестораном, гардеробна – з ґанком, місце господарської частини було біля двору і т. д. Зовнішній вигляд архітектор пристосував до форм навколишніх будівель «Масарикової колонії» – двосхилий дах, дерев'яні балки. Також існував і альтернативний дизайн Слов’янського дому, з плоским дахом та голим фасадом, створений під впливом пуризму – напряму в архітектурі, що ставив за мету пошук естетичної ясності та точності.
Загалом оригінальне планування модерного чеського кварталу в Хусті давало перспективи для подальшого розвитку та зведення нових будівель. Вже у 1933 році було побудовано державну середню школу (гімназію) за проєктом тої ж таки компанії "Фрейвальд і Бем", у функціоналістичному стилі, на якому вони спеціалізувались.
Чеська школа в Хусті у 30-х рр. ХХ ст. після будівництва
Гімназію зробили триповерховою, з трьома корпусами. Загалом в будівлі налічувалось 15 аудиторій, тренажерний зал з гардеробною, кімната для інструментів та тренажерів, аудиторії з фізики та хімії з відповідними кабінетами професорів, кабінетами, актовою залою, кабінетом директора, бібліотеками та ін. На території гімназії були побудовані спортивний майданчик та шкільний ботанічний сад. Можна помітити, що бічні крила мають типовий функціоналістичний елемент – плоский дах.
Щоб наповнити цю масштабну будівлю світлом, було створено велику кількість вікон, що загалом відповідає періоду та будівельній концепції того часу. Архітектори зазначали, що ця, одна з найбільших будівель у Хусті, слугуватиме молоді для освіти, а для міста стане справжньою окрасою. Загалом в Чехословацький період освіті на Підкарпатській Русі приділялась особлива увага, і такі проєкти мали на меті ще й стимулювання населення до навчання та розвитку.
На жаль, з часом чеські поселення в Хусті, як і у всьому Закарпатті, зазнають різних неестетичних змін та «покращень», що загалом руйнує автентичність, архітектурний стиль та первинну мету задуму творців. Часто це відбувається через незнання та неусвідомлення важливості цих будівель не лише для нашого краю, а й для Східної Європи загалом.
Серед багатьох чеських архітекторів, які на початку та в середині ХХ століття створили для Підкарпатської Русі ряд вражаючих архітектурних родзинок, що своїм стилем пов’язують наш регіон, зокрема, з багатьма європейськими країнами та містами, важливе місце належить Їндржиху Фрейвальду. Для Закарпаття, окрім «Масарикової колонії», він також спроєктував будівлю ощадної каси у Мукачеві, готель «Koruna» в Хусті та гірничу житлову колонію в Солотвині.
Готель "Koruna" в Хусті у 1939-му році. Арх. Їндржих Фрейвальд
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
