Хустянка Мар’яна Чопей створює ексклюзивні іграшки з плюшевої пряжі

Нещодавно зробила для себе невеличке відкриття: виявляється, незважаючи на те, що ми живемо в час суцільної комп’ютеризації, дедалі частіше можна зустріти людей, котрі намагаються прикрасити світ власними руками. Погодьтеся, мати у своїй колекції ексклюзивну річ набагато приємніше за придбану в крамниці. А подарувати таку рукотворну красу найріднішій кровинці – справжнє задоволення!

Новорічні прикраси, кіндер-сюрпризи з пап’є-маше, ексклюзивні іграшкові композиції на різну тематику – це ще не весь перелік того, що власноруч створює креативна хустянка, родом із Великого Березного, Мар’яна Чопей. Однак серед усіх виробів рукодільниці особливе місце займають плюшеві іграшки. Це порівняно нове захоплення майстрині, бо виготовляти їх розпочала нещодавно – із січня цього року. Але саме в нього вкладає, без перебільшення, частинку душі, тепло серця й любов до дітей. Гарним помічником у новій цікавій справі став Інтернет, де представлені різні схеми й відеоуроки з цього дивотворення. Та найбільшим натхненником, мотиватором, а водночас і найвибагливішим шанувальником матусиного творчого ремесла є трирічний синочок Владик.

«Я з дитинства дуже творча людина, люблю робити щось власноруч, малювати, ліпити. Завжди маю безліч цікавих ідей і радо втілюю їх у життя. Протягом декретної відпустки багато чого спробувала. Свого часу справжньою віддушиною стало виготовлення новорічних прикрас, виробів під замовлення на різну тематику. Навіть пробувала шити. Плету дитячі ковдрочки, пінетки, пледики тощо. Однак у січні цього року вперше взяла в руки гачок. Це сталося випадково: якось виготовляла для знайомої невеличкий плед із плюшевої пряжі Alize puffy. Це такі нитки, що плетуться руками. Для роботи з ними не потрібні ні гачок, ні спиці. І вирішила з цієї ж нитки сплести іграшку, бо побачила такий варіант в Інтернеті. Це й стало початком нового захоплення, яке поступово переростає в улюблену справу – іграшкотворення з плюшевої пряжі», – усміхаючись, розповідає пані Мар’яна.

Першою іграшкою, яка з’явилася з-під її рук, став надзвичайно милий зайчик білого кольору, що дуже сподобався не тільки їй, але й синові. Згодом купила гачок, почала «ґуґлити» на цю тему, переглядати різні відеоуроки, як правильно користуватися цим в’язальним інструментом, тренувалася гачкувати на простих нитках. На прохання сестри сплела ще двох білих зайченят як цікавий подарунок на дитяче свято. Згодом на світ з’явився кумедний ведмедик – результат цілеспрямованого навчання гачкоплетіння, адже наполеглива майстриня самотужки опанувала цей вид ремесла й загорілася бажанням розвиватися та вдосконалюватися в ньому. Замовила в Інтернеті різного кольору нитки, плюшеві пряжі. Після врахування всіх недоліків наступні роботи пані Мар’яни ставали дедалі кращими. Тепер її іграшки – це потішні, кумедні звірятка, герої з наївними обличчями та добрими очима. Серед останніх – улюбленець дітей Амням, цікавий герой відомої гри та мультфільму. Ідеї для майбутніх іграшок черпає з Інтернету, багато підказує син, адже, як і вся малеча, полюбляє дивитися мультфільми, тож чимало героїв саме мультяшні. Однак не варто забувати, що все-таки кожна іграшка ручної роботи є індивідуальною, а ще вона допомагає прищеплювати дітям смак до краси та естетики.

Загалом ця справа виявилася настільки цікавою, що до майстрині почали звертатися з проханнями створити іграшки на замовлення. Найбільш популярними, за її словами, стали єдиноріжки. На них поки що й витрачає найбільше часу, адже, крім технічного процесу з виплітання тіла, наприклад, потрібно ще й міцно, однак надзвичайно акуратно пришити локони, а їх аж 13 штук. Це не важка, але копітка робота, що потребує неабиякої ретельності. Так, на виготовлення першого єдиноріжка пішло два дні, адже займалася цим виключно у вільний час.

Особливу увагу пані Мар’яна звертає на безпеку витворів. Усі вони зроблені з гіпоалергенної пряжі, а наповнені холофайбером – волокном, яке здатне швидко відновлювати свою первинну форму після зминання, а також є безпечним у плані гігієни та екології. Іграшки можна з легкістю прати, і вони не втрачають своєї форми. Однак зауважує, що бажано робити це в спеціальному мішку для прання та не ставити багато обертів віджиму.

Уважна майстриня й до деталей: використовує фурнітуру з безпечним кріпленням, щоб дитинка не змогла її відірвати і проковтнути.

Звичайно, техніка створення іграшок із плюшевої пряжі далеко не проста, як може здаватися на перший погляд, потребує часу, фантазії, таланту та неабиякого бажання, але пані Мар’яна вже повністю залюблена в цю справу. А найбільше тішиться, коли бачить, що її іграшки радують своїх власників. Саме це і спонукає надалі вчитися, розвивати й удосконалювати свою майстерність.

Талановита дівчина сповнена нових ідей: наразі хоче опанувати шиття іграшок із бавовняної нитки і навчитися виготовляти екологічно чисті брязкальця для малюків (із бавовняної нитки та з дерев’яними ручками). Каже, що такі перші розвиваючі іграшки надзвичайно оригінальні й у поєднанні з яскравими кольорами допомагатимуть немовлятам краще пізнавати світ.

«Загалом в Інтернеті є безліч ідей, головне – бажання. Хочу створити щось власне, спробувати працювати за своєю авторською схемою. Скажу відверто: повторюватися не дуже люблю, хочеться виготовляти кожного разу щось новеньке. Мені це цікаво! Тим паче у мене завжди багато енергії для творчості, яку я скеровую в процес рукоділля. Працюю лише в гарному настрої, кожну іграшку сворюю наче для своєї дитини, отже, вкладаючи в неї частинку своєї душі й любов», – щиро ділиться наша героїня.

І ми щиро бажаємо пані Мар’яні розвивати своє чудове захоплення, адже воно несе в собі заряд позитиву та радості. І все це для дітей, для їхніх усмішок та щастя. Тож побільше нових цікавих робіт на радість малечі!

Богдана КЛЕКНЕР