Як Хустські школярі йдуть на зустріч мрії

Ці хлопці на своєму рахунку мають безліч перемог. Їхнім колекціям медалей та грамот можуть позаздрити навіть імениті спортсмени. Мова йде про вихованців Хустської загальноосвітньої спецшколи-інтернату I-III ст., де навчаються діти з вадами слуху, – Івана Кочіша та Павла Бровдія. Вони не просто земляки – родом з одного села – В.Ком’яти, що на Виноградівщині. Вони не тільки друзі – навчаються в одному класі, а цьогоріч випускники вищезгаданого навчального закладу. Хлопців об’єднує спільне захоплення – спорт. За роки навчання у школі вони випробували себе у різних його видах – у легкій атлетиці, міні-футболі, настільному тенісі, волейболі, і всюди ставали кращими, демонструючи справжню силу духу та спортивну майстерність. А три роки тому юнаки зосередилися на сноубордингу, тренуються і змагаються у дисциплінах «паралельний слалом» та «паралельний слалом-гігант». Наразі є одними з перших та найперспективніших закарпатських спортсменів із вадами слуху, входять до дефлімпійської збірної України.

Одне із останніх досягнень 19-річних Івана та Павла – успішні виступи на чемпіонаті України зі слалому та слалом-гіганту, що проходив з 18 до 22 березня в смт Ясіня Закарпатської області. З-поміж кількох десятків потужних спортсменів, котрі представляли 9 областей України, Іван Кочіш виборов І місце в дисципліні «слалом» та ІІІ місце у «слалом-гіганті», а Бровдій Павло трохи не дотягнув до призера – посів ІV місце у дисципліні «слалом». На жаль, далася взнаки нещодавно отримана травма. Наразі хлопці готуються до міжнародних змагань – Дефлімпійських ігор (це санкціоновані Міжнародним олімпійським комітетом спортивні змагання найвищого рівня для людей, що не чують), які відбудуться в Італії у грудні. Буквально днями хлопці повернулися з навчально-тренувальних зборів зі сноубордингу серед спортсменів із вадами слуху, що проходили в австрійському місті Нойштіфт Штубай.

А все почалося з п’ятого класу, коли майбутніх чемпіонів помітила вчителька фізичної культури Хустської загальноосвітньої спецшколи-інтернату I-III ст. Сима Устюжанінова. Досвідчений тренер побачила у скромних і тоді ще невпевнених учнях потенціал, вирішила його розвивати і не помилилася.

«Вони прийшли до нашого навчального закладу з ослабленим здоров’ям, але оскільки належали до основної групи тих, із ким можна було займатися фізкультурою, то ми почали потроху тренуватися, найперше – засвоювати всі види спортивних ігор. Спочатку це була легка атлетика, хлопці втягнулися, почали займати призові місця на обласних, всеукраїнських змаганнях зі стрибків у довжину, з кидання м’яча, бігу на короткі дистанції тощо. Опісля захопилися волейболом, настільним тенісом, згодом грою мільйонів – футболом. Із цих видів спорту мають чимало перемог на Всеукраїнській спартакіаді серед дітей-інвалідів «Повір у себе». Опісля тренери «Інваспорту» запропонували їм як талановитим спортсменам спробувати свої сили у сноубордингу. І хлопцям це пішло. Дуже тішуся й пишаюся нашими вихованцями», – розповідає перша тренерка юнаків. Згодом естафета тренувань юних спортсменів перейшла до іншої вчительки фізкультури цієї ж школи Наталії Немеш. Жінка також зауважує, що хлопці дуже старанні і з ними легко працювати.

А до змагань всеукраїнського та міжнародного рівнів зі сноубордингу їх готує тренерка дефлімпійської збірної Олександра Гак. Вона каже, хлопці завжди виступають на максимумі, зібрані й відповідальні.

«Слалом – це загальна назва для дисциплін різних видів спорту, де учасники долають спуск спеціальною трасою. Ворота на цих трасах позначені жердинами з полотнищем, і завдання спортсмена – швидко обійти ворота. У паралельному слаломі по двоє учасників їдуть двома паралельними трасами з крутими віражами на швидкість, а фінали проходять на вибування одного з учасників. Щоб вибороти 1-е місце потрібно зробити 6 заїздів. Загалом слалом-гігант – найбільш складна для спортсмена з технічної точки зору траса, що вимагає вправного виконання поворотів і вміння миттєво змінити швидкість (яка може сягати 80-ти км/год.). Тож тут потрібна швидка реакція. Серед якостей, якими повинен володіти спортсмен для досягнення високих результатів, – відповідальність, розуміння важливості спорту, цілеспрямованість, працьовитість, сила волі, аби змусити себе працювати навіть тоді, коли не хочеться. Це все Іван та Павло мають, це у них закладено з дитинства. Просто треба й надалі розвиватися їхні можливості й підкорювати нові вершини», – переконана тренерка Олександра Гак, а також додала, що зараз хлопці займаються офп-підготовкою в с. Кам’яниця Ужгородського району.

Хоча на трасі юнаки справжні бійці, у повсякденному житті – скромні та тихі. Класний керівник юнаків Ірина Цедик не може ними натішитися. «Жодного разу я не мала з ними якихось проблем. Вони дуже здібні, старанні, дисципліновані учні, позитивні, перші в усьому. Неодноразово адміністрацією навчального закладу їм присвоювали звання «Кращих учнів школи», оскільки вони не тільки успішні спортсмени, наша гордість, але й старанні учні. До прикладу, нещодавно Павло повернувся зі столиці, де брав участь у конкурсі ерудитів. Ми всі ними дуже пишаємося і віримо, що попереду у них блискуча спортивна кар’єра», – поділилася враженнями класна мама Ірина Цедик.

На моє ж запитання, чи планують хлопці в майбутньому пов’язати своє життя зі спортом, Іван задумався, а Павло впевнено закивав головою. Навіть зізнався: мріє стати чемпіоном Дефлімпійських ігор та відпочити в Італії. А всім відомо, що мрії при наполегливій праці та вірі у власні сили й краплинці везіння здатні реалізовуватися. Головне – прагнути до цього усією душею, докладати максимум зусиль для досягнення мети. Тож щиро бажаємо спортсменам не зупинятися на досягнутому, підкорювати наступні вершини, примножуючи спортивну славу нашого краю!

Богдана КЛЕКНЕР