21 січня: Цей день в історії Хуста

21 січня 1919 року - У Хусті зібралося 420 делегатів від 176 сіл і містечок краю. За тодішньою статистикою, у чотирьох комітатах краю було 420 тисяч русинів, тож від кожної тисячі був один делегат. Понад норму було ще кілька сотень селян з навколишніх марамороських сіл — ентузіазм був величезний.

Засідання відбувалися в приміщенні горожанської школи, тепер старий корпус спеціальної ( з проблемами слуху) школи.

З окупованого чехами Ужгорода приїхали Гаджега, Желтвай, Бокшай, Григашій і Штефан. Приїхали навіть кілька представників із Пряшівщини та один богослов із Бачки. Конгрес почав роботу з богослужіння у Хустському храмі. Окрім звичних корогв із зображеннями Христа, Богородиці і святих, церковний інтер’єр містив і нові елементи, котрі одразу привертали увагу всіх, хто входив до середини. На амвоні стояли три синьо-жовті прапори. Загалом синьо-жовтої барви було доволі у храмі — у розписах і на іконах. Прапори прекрасно гармоніювали з цим загальним колоритом. Наприкінці служби отець Парканій освятив прапори. Відтак люди перемістилися на подвір’я сусідньої з храмом церковної школи. Отам і відбулися основні події: головуючим обрали Михайла Бращайка, десятки промов делегатів із місць, які виступали за входження до України.

Багато хто при цьому опирався на рішення, прийняті у них вдома: меморандум Народної ради у Сваляві 16 грудня 1918 р., рішення окремих сільських сходів. Резолюція, прийнята на цьому конгресі, визнавала недійсним угорський закон № 10 від 21 грудня 1918 р. та існування Руської Крайни під протекторатом Угорщини, проголошувала возз’єднання Закарпаття з УНР, акцентувала на правовій основі скликання конгресу. Надвечір учасники зборів знову повернулися до церкви, де біля синьо-жовтого прапору складали присягу на вірність Україні. На зборах було обрано дві делегації: одну — до Будапешта, другу — до Станіслава і Києва.