Кому належав перший домашній улюбленець?

Ми не знаємо імені людини, котрій належав перший домашній улюбленець. Але першою домашньою твариною, ймовірно, була собака. Собаки жили з людьми ще тисячі років тому; дехто вважає, що сорок тисяч років тому. Вони, можливо, були просто бродячими собаками, які жили з людськими племенами, що полювали і збирали їжу. Але, можливо, до деяких собак ставилися як до домашніх тварин, компаньйонів, які допомагали в полюванні.

Одним з перших домашніх собак, про яких нам відомо, було цуценя, поховане в людській могилі близько десяти-дванадцяти тисяч років тому, у країні, яка зараз має назву Ізраїль. У тій самій могилі була жінка, рука її лежала на тілі цуценяти, ніби гладила його. Можливо, жінка хотіла, щоб цуценя склало їй компанію на небі або в наступному світі.

Стародавні єгиптяни теж тримали собак як домашніх тварин. Їхні зображення, іноді з іменами, є на могилах. Собак називали, наприклад, Ебоні, Блекі, Біґ.

У римлян теж були собаки, вони давали їм імена типу Перлина, Доллі, Карлик і Зачіпка.

Кішки, ймовірно, стали жити з людьми в епоху неоліту, коли люди перейшли до господарства. Перша кішка, яка, можливо, була домашньою твариною, була похована у власній маленькій могилі близько дев’яти тисяч років тому, на острові, який зараз має назву Кіпр. На відстані сорока сантиметрів від кошачої могили була похована людина. Тож кішка, можливо, належала цій людині.

Стародавні єгиптяни тримали кішок як домашніх тварин, і ми знаємо ім’я одного з перших любителів кішок. Його звали Бейкер III, і він жив близько чотирьох тисяч років тому. На його могилі вирізьблено кішку, яка дивиться на щура! Це дуже маленька кішка або ж дуже великий щур, тому що вони приблизно одного розміру.

Стародавні греки і римляни також робили малюнки, різьблення й мозаїки із зображеннями кішок. На жаль, на цих малюнках і різьбленнях, як і на давньоєгипетських, немає кошачих імен. Тож імен стародавніх грецьких і римських кішок ми не знаємо.