Як займатися спортом після програшу?

По-перше, важливо знати, що кожен у чомусь програє, і, власне, це нормально – програти матч або спортивні перегони. Я виграв не всі свої легкоатлетичні перегони. У початковій школі я не завжди вигравав, але любив брати участь у перегонах і завжди наполегливо намагався бути кращим у кожному наступному змаганні.

У першому важливому забігу, у якому я взяв участь у дванадцять років, я посів друге місце. Я був розчарований, але це додало мені рішучості добитися кращого результату наступного разу – тому що я хотів виграти. Відчувати розчарування також нормально, тому що це означає, що ти справді хочеш добитися кращого результату.

Пам’ятай, якщо ти не виграєш, це не завжди невдача. Набагато важливіше – ставити перед собою цілі. Перед забігом або тренуванням я сідав зі своїм тренером, і ми записували мету: або час, за який я збирався добігти, або як я збирався бігти. Не важливо, скільки людей приходило переді мною. Якщо я досягав мети, яку ми з тренером поставили, – це вже було добре.

Якщо зосередити увагу на своїй меті, щоразу результати будуть кращими.

Важливо також знати, що коли хочеш взяти учать у перегонах або матчі, які ти або твоя команда легко виграєте, ви повинні кинути собі виклик і використати це як тест, щоб бути кращими наступного разу, коли буде сильніша конкуренція.

Перемогу не здобудеш відразу. Потрібно наполегливо практикуватися, і не забувай також робити те, що не подобається. Наприклад, коли я займався легкою атлетикою, я мав робити багато різних набридливих вправ. Але я знав, що ці вправи потім допоможуть мені бігти швидше. Програєш лише тоді, коли не викладаєшся на всі сто відсотків на тренуванні і на змаганнях.

Однак найважливіше – не забувати насолоджуватися спортом, адже саме тому ти завойовуєш перше місце!