Як довго триватиме подорож бігом навколо світу?

Я не знаю, як довго така подорож триватиме, але в мене на те, щоб оббігти світ, пішло тисяча сімсот вісімдесят дев’ять днів. Я зносила п’ятдесят три пари взуття.

Я почала біг благодійності після смерті мого чоловіка, і я дуже рада, що почала його. Це було чудово. Я так багато дізналася про людей, тварин, ліси і, звісно, про себе.

Одним із найнезабутніших вражень була зустріч зі зграєю вовків у сибірському лісі. Сибір – це зимове царство краси і надзвичайного холоду.

Я була у наметі, коли РАПТОМ почула шум. Уже за мить вовк засунув голову просто до намету. Великі волохаті лапи простягалися вперед, сніг танув на хутрі вовка, і здавалося, ніби він мав на собі діаманти. Потім він просто відступив назад і зник.

Вовча зграя йшла за мною, тримаючи відстань, іще десять днів, але ніколи не підходила близько і не шкодила мені. Я згадала, що вовки часто стежать за людьми.

Люди, яких я зустрічала, теж були незвичними. ВСЮДИ. Як, наприклад, жахливий на вигляд чоловік, який підбіг до мене, розмахуючи сокирою, і люб’язно дав мені пакунок із хлібом. Його звали Олексій, він був дроворубом. Він подумав, що я, напевно, голодна. А діти з містечка Вайт-Маунтин на Алясці дали мені красивий, власноруч зшитий прапор, перш ніж я знову вирушила покорювати іншу тисячу миль дикої природи. Їхній учитель сказав: «Ми назвали зірку на твою честь. Коли ми будемо дивитися в нічне небо, будемо згадувати про тебе!»

Нарешті я зробила це! Оббігла весь світ. На плитах мого будинку в Тенбі, Уельс, є два сліди: мого першого кроку і мого останнього. А між ними – двадцять тисяч миль.

Дякую за ваше чудове запитання. Якщо у вас є мрія, не важливо яка, ідіть за нею! Бажаю вам усього найкращого!